Ірга
Садова ірга[1], ірга[2] (Amelanchier, англ.Serviceberry, синоніми: Amelancus C.S.Rafinesque, 1837, або Nagelia Lindl) — це листопадний кущ або невелике дерево, що належить до родини трояндові (Rosaceae). Таксономічно вид класифіковано до триби яблуневі (Maleae), родини трояндові (Rosaceae), ряду розоцвіті (Rosales). НазваРід Amelanchier названий «садовою іргою» через те, що «іргою» без прикметника називається рід Cotoneaster, колишній «кизильник». ОписЛистки прості, на черешках, округлої або овальної форми, дрібно- або великозубцеві по краях, зверху темно-зелені, знизу блідо-зелені, восени жовто-червоні або темно-червоні. Квіти численні, білі або кремові, зібрані у волоть на кінцях пагонів. Зав'язь нижня. Маточка одна. Особливо рясне цвітіння й плодоношення буває на верхівкових торішніх пагонах. Плід — ягода синювато-чорного або червонувато-фіолетового кольору, із сизим нальотом, діаметром до 10 мм, їстівна, солодка, достигає в липні — серпні. Плоди містять до 12 % вуглеводів, близько 1 % кислоти, 0,5 % дубильних речовин, близько 40 мг% вітаміну C, каротин, барвники. Види![]() Відомі 19[3] видів ірги, за іншими джерелами — понад 80 (види (species):
РозповсюдженняPeraphyllum ramosissimum Nutt.) [Catalogue of Life], які ростуть у помірному поясі Північної півкулі: Північна Америка, Північна Африка, Центральна і Південна Європа, Кавказ, Крим, Японія, і декілька гібридних форм (Amelanchier laevis × Amelanchier spicata, Amelanchier ×quinti-martii Louis-Marie, ×Amelasorbus — Амеласорбус (= Sorbus × Amelanchier)). Легко пристосовується до зовнішніх умов, широко розповсюдилась по світу, зокрема в Україні. Часто зустрічається в дикому вигляді. Насіння розповсюджується птахами. В Україні зростає три види: Amelanchier canadensis — ірга канадська (інтродукований), Amelanchier ovalis — ірга овальна, Amelanchier spicata — ірга колосиста (інтродукований)[1]. ![]() ![]() ![]() Гібридні роди з участю представників роду садова ірга
РозмноженняРозмножують іргу висіванням насіння, живцюванням, кореневими паростками і поділом куща. Розростання кущів відбувається за рахунок кореневих пагонів. ЗастосуванняРясне цвітіння, декоративні плоди, вишукане осіннє забарвлення листя, невибагливість до ґрунту, посухостійкість, скороплідність, швидкий ріст, зимостійкість, щорічне плодоношення — все це робить іргу дуже цінною рослиною для садівника. Легко переносить підстригання, маючи 15—20 і більше ростових пагонів. Також є однією з надійних і витривалих підщеп для карликових грушок та яблунь. Плоди вживаються в їжу свіжими, перероблюються на варення, пастилу, желе, вино. Сухі плоди — складова частина компотів і киселю із сухофруктів, надає їм гарне забарвлення. Застосування в медициніБагато вітаміну Р дозволяє рекомендувати плоди ірги і соки з неї людям похилого віку для зміцнення стінок судин і підвищення їхньої еластичності, попередження інфаркту міокарда і варикозного розширення вен. Плоди ірги — хороший полівітамінний засіб, їх застосовують для лікування гіпо- і авітамінозів. Ірга нормалізує сон і зміцнює організм. Вживання настоянки квіток ірги нормалізує роботу серця і знижує кров'яний тиск. В народній медицині сік використовується для полоскання горла при ангінах, запаленнях порожнини рота, відвари кори і листя — як в'яжучий і обволікаючий засіб. Сік свіжих плодів має в'яжучі властивості і використовується як лікувальний напій при розладах кишки. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia