Ірландський республіканізм

Ірландський республіканізм (ірл. poblachtánachas Éireannach, англ. Irish republicanism) — це політичний рух за створення Ірландської республіки, вільної від будь-якого британського правління^[en]. Протягом століть свого існування цей рух охоплював різні тактики та ідентичності — як виборчі, так і збройні, як широкопідтримувані, так і іконоборчі.

Сучасна поява націоналізму, демократії та радикалізму створила підґрунтя для руху, в межах якого по всьому острову виникали організації, що прагнули незалежності. Парламентні поразки викликали повстання та збройні кампанії, які придушували британські сили. Повстання на Великдень — спроба перевороту під час Першої світової війни — принесло руху широку підтримку. Ірландську республіку було проголошено у 1916 році, а офіційно закріплено після Ірландської війни за незалежність. Після цього, у 1922 році, спалахнула Ірландська громадянська війна, спричинена поділом острова.

Республіканська діяльність, зокрема збройні кампанії, тривала у новоствореній Північній Ірландії — регіоні у складі Сполученого Королівства. Напруження у цьому регіоні досягло апогею у вигляді масового конфлікту у 1969 році. Це спричинило появу парамілітарних формувань: республіканці згуртувались у Тимчасову Ірландську республіканську армію (ТІРА), яка вела кампанію проти британської держави приблизно три десятиліття. Республіканці, представлені партією Шинн Фейн, поступово перейшли до політичної боротьби, беручи участь у мирному процесі^[en] та уклавши Белфастську угоду 1998 року. Відтоді ТІРА роззброїлась, а республіканців було обрано до різних рівнів влади; представників руху, які виступають проти цього курсу, зазвичай називають дисидентськими республіканцями^[en].

• Hughes, Brian (2016). Defying the IRA? Intimidation, Coercion, and Communities During the Irish Revolution. Liverpool University Press. doi:10.2307/j.ctt1ps31k0. ISBN 978-1-78138-297-4. JSTOR j.ctt1ps31k0.
• Janes, Dominic; Houen, Alex, ред. (2014). Martyrdom and Terrorism: Pre-Modern to Contemporary Perspectives. Oxford University Press.
• Leeson, D. M. (2011). The Black and Tans: British Police and Auxiliaries in the Irish War of Independence, 1920–1921. Oxford University Press. ISBN 9780191730597.
• McAuley, James W; Braniff, Máire; Spencer, Graham, ред. (2023). Troubles of the Past? History, Identity and Collective Memory in Northern Ireland. Manchester University Press. с. 102.
• McGlinchey, Marisa (2019). Unfinished Business. Manchester University Press. doi:10.7765/9781526116215. ISBN 978-1-5261-1621-5.

• Aoife Ui Phaolain (2014). Language Revival and conflicting identities in Irish independence. Irish Studies Review. 22 (1).
• Coogan, Tim Pat (1978). The Troubles. Dublin.
• English, Richard (1998). Irish Freedom. London.
• Elliott, Marianne. Robert Emmet: The Making of a Legend. Dublin.
• Fitzpatrick, David (2012). Terror in Ireland 1916–23. Dublin.
• Geoghegan, Patrick (2002). Robert Emmet: A Life. London: Gill and Macmillan. ISBN 0-7171-3387-7.
• Gough, H.; Dickson, D. Ireland and the French Revolution.
• Robert Kee (1971). Ireland: A History. Dublin.
• Lawlor, Philip (2011). The outrages, 1920–1: IRA and the Ulster Specials in the Border Campaign. Cork: Mercier Press.
• Lee, Joseph (1986). The Modernisation of Irish Society. London.
• McCardle, Dorothy (1971). The Irish Republic. Dublin.
• McIntyre, A. (2008). Good Friday; the death of Irish Republicanism. New York.
• Smyth, Jim. The Men of No Property: Irish Radicals and Popular Politics in the Late Eighteenth Century. Dublin.
• A. T. Q. Stewart. A Deeper Silence: The Hidden Origins of the United Irish Movement. Dublin.
• Whelehan, Niall (2012). The Dynamiters: Irish Nationalism and Political Violence in the wider world. Cambridge.