Ісаєв Василь Якович

Ісаєв Василь Якович
Ісаєв Василь Якович
Народився	13 серпня 1917 ; село Якушево Пудозького повіту Олонецької губернії, тепер Пудозького району Карелії, Російська Федерація
Помер	14 жовтня 2008 (91 рік) ; Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР, Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

Василь Якович Ісаєв (нар. 13 серпня 1917(19170813), село Якушево Пудозького повіту Олонецької губернії, тепер Пудозького району Карелії, Російська Федерація — 14 жовтня 2008, місто Москва) — радянський державний діяч, 1-й заступник голови Держплану СРСР, голова Ленінградського міськвиконкому. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1981 роках. Член ЦК КПРС у 1981—1986 роках. Депутат Верховної ради СРСР 6—10-го скликань.

Життєпис

Народився в селянській родині. У 14-річному віці переїхав до Ленінграда, де закінчив будівельний технікум.

У 1937—1942 роках — виконроб дільниці, нормувальник будівельного тресту в Ленінграді та «Дальвоєнбуду» в місті Хабаровську. Брав участь у будівництві Іжорського заводу і авіаційного заводу в Ленінградській області.

Член ВКП(б) з 1939 року.

Під час німецько-радянської війни разом із колективом авіазаводу евакуйований в місто Нижній Тагіл Свердловської області.

У 1942—1949 роках — на партійній роботі в Свердловській області: завідувач відділу Нижньотагільського міського комітету ВКП(б), партійний організатор тресту «Тагілбуд». Займався реконструкцією «Уралвагонзаводу» і будівництвом прокатного стану металургійного заводу. У 1949 році повернувся до Ленінграду.

У 1949—1955 роках — начальник будівельно-монтажного управління, керуючий будівельного тресту «Ленпромбуд» в Ленінграді.

У 1955—1961 роках — начальник, 1-й заступник начальника Головленінградбуду.

У 1960 році закінчив заочно Ленінградський інженерно-будівельний інститут.

У 1961 — 2 липня 1962 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Ленінградської міської ради депутатів трудящих.

2 липня 1962 — 6 серпня 1966 року — голова виконавчого комітету Ленінградської міської ради депутатів трудящих.

У липні 1966 — 1984 року — 1-й заступник голови Державного планового комітету (Держплану) СРСР. Відповідав за капітальне будівництво.

З 1984 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 14 жовтня 2008 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.