Іслам-заде Іслам Мамедович

Іслам-заде Іслам Мамедович
Іслам-заде Іслам Мамедович
Народився	14 (27) березня 1910 ; Баку, Російська імперія
Помер	30 серпня 1998 (88 років) ; Москва, Росія
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	СРСР
Національність	азербайджанець
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Родичі	Naile Islamzaded
Нагороди	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Іслам Мамедович Іслам-заде (27 березня 1910(19100327), місто Баку, тепер Азербайджан — 30 серпня 1998, місто Москва, Російська Федерація) — азербайджанський радянський діяч, 1-й заступник голови Ради народних комісарів Азербайджанської РСР. Депутат Верховної ради Азербайджанської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 1—4-го скликань.

Життєпис

Закінчив середню школу. З 1925 року — робітник-електромонтер на Бакинській тютюновій фабриці «Червоний Жовтень». Навчався в електромеханічному технікумі в Баку. У 1927 році вступив до комсомолу.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1931—1937 роках — студент Ленінградського індустріального інституту. Одночасно із навчанням працював монтером, техніком-раціоналізатором, інженером на Ленінградській тютюновій фабриці імені Урицького.

У 1937 році — головний інженер та заступник директора тютюнової фабрики «Червоний Жовтень» у Баку.

З 1937 року — заступник голови, голова Державної планової комісії (Держплану) Ради народних комісарів Азербайджанської РСР.

24 вересня 1940 — 1942 року — заступник голови Ради народних комісарів Азербайджанської РСР — голова Держплану РНК Азербайджанської РСР.

У 1942—1945 роках — 1-й заступник голови Ради народних комісарів Азербайджанської РСР.

У 1945—1955 роках — начальник будівництва Мінгечаурської ГЕС в Азербайджанській РСР.

З 1955 року — начальник будівництва Красноярської ГЕС; постійний представник Ради міністрів Азербайджанської РСР при Раді міністрів СРСР у Москві.

У 1960-х роках — заступник начальника будівництва Асуанської ГЕС у Єгипті.

Потім — начальник «Головзакордоненерго», заступник начальника Всесоюзного об'єднання «Закордоненергобудмонтаж» Міністерства енергетики та електрифікації СРСР.

З 1985 року — персональний пенсіонер у Москві.

Помер 30 серпня 1998 року в Москві, похований на Кунцевському цвинтарі.