Близько 18 000 років до нашої ери, під час Віслинсьнського зледеніння, товстий льодовий покрив простягнувся над Скандинавією[2], який зрештою відступив від островів близько 9000 років до нашої ери.[3] Близько 8000 року до нашої ери найвищі вершини затопленого тоді архіпелагу піднялися з Балтійського моря. Рівень моря змінювався[4], але сухопутний міст до Аландських островів так і не утворився, що вказує на те, що перші люди припливли на човнах або прийшли льодом.[1]
Завдяки ефекту форбалджа після танення льодовикових шапок територія навколо Аландських островів усе ще піднімається на кілька міліметрів на рік, незначно розширюючи поверхню архіпелагу.[5]
Період неоліту
Ритуальні глиняні лапи ведмедя кам'яного віку з Аландських островів.
В результаті великої кількості на Аландських островах комарів Anopheles clavigerмалярія була ендемічною щонайменше 150 років, із серйозними спалахами, які були зареєстровані у XVIII столітті, а також у 1853 і 1862 роках.[8]
Хронологія до 1919 року
Солдати в окопах і артилерійських батареях обстрілюють фортецю Бомарсунд під час Аландської війни в 1854 році.
1892: у Марієгамні встановлено перший телефон.[10]
1906: на островах розміщено російський гарнізон. Деяку увагу було приділено попередньому Паризькому договору, коли Росія під приводом припинення контрабанди зброї до Фінляндії розмістила на островах значні військово-морські та військові сили.
1907: Росія вимагає від Франції та Великої Британії анулювати угоду Конвенту.
1907: Таємний договір Бьорке (Росія та Німеччина), який дає Росії розв'язку для розміщення військових сил на островах.
1916: Росія ремілітаризувала острови та використовувала їх як базу підводних човнів.
1917 — Російська революція: Фінляндія проголошує незалежність. Мешканці острова через референдум (25–29 грудня) вимагають возз'єднання зі Швецією.
1918: Радянський уряд, Швеція та Німеччина визнають незалежність Фінляндії, Швеції та Німеччини. Однак більшовицькі сили висаджуються на островах як частина Російської революції. Пізніше на острови вторгається Швеція (лютий) і зрештою їх окупує Німеччина (березень-жовтень).
1918: на міжнародному рівні остров'яни благають про возз'єднання зі Швецією.
1919: 18 березня Швеція виносить це питання на Паризьку мирну конференцію, але острови залишаються частиною Фінляндії.[9]
↑Mörner, N. A. (1995). The Baltic Ice Lake-Yoldia Sea transition. Quaternary International, 27, 95-98.
↑Andrén, T., Björck, S., Andrén, E., Conley, D., Zillén, L., & Anjar, J. (2011). The development of the Baltic Sea Basin during the last 130 ka. In The Baltic Sea Basin (pp. 75-97). Springer, Berlin, Heidelberg.
↑Götherström, A., Stenbäck, N., & Storå, J. (2002). The Jettböle middle Neolithic site on the Åland Islands–human remains, ancient DNA and pottery. European Journal of Archaeology, 5(1), 42-69.
↑Prothero, G.W. (1920). The Åland Islands. Great Britain. Foreign Office. Historical Section. с. 9.
↑ абвProthero, G.W. (1920). The Åland Islands. Great Britain. Foreign Office. Historical Section. с. 3.
↑ абProthero, G.W. (1920). The Åland Islands. Great Britain. Foreign Office. Historical Section. с. 9—10.
↑Prothero, G.W. (1920). The Åland Islands. Great Britain. Foreign Office. Historical Section. с. 6.