Ітайополіс

Муніципалітет Ітайополіс Itaiópolis Церква Святої Родини УГКЦ Прапор Герб Координати 26°20′09″ пд. ш. 49°54′21″ зх. д.H G O Країна  Бразилія Бразилія Регіон Південний Штат Санта-Катарина Межує з сусідні нас. пункти José Boiteuxd[1], Vitor Meirelesd[1], Папандуваd[1], Doutor Pedrinhod[1], Mafrad[1], Rio Negrinhod[1], Santa Terezinhad[1]  ? Дата заснування 28 жовтня 1918 Площа 1 295,319 км² Висота центру 925  м Населення 21 699 осіб   · ІЛР 0,738  Катойконім порт. itaiopolense італ. itaiopolense  Часовий пояс UTC-3, влітку UTC-2 Телефонний код 47  GeoNames 6323158 OSM r296613  ·R муніципалітет Бразилії 4208104 Ітайополіс Ітайополіс (Бразилія) Ітайополіс Ітайополіс (Санта-Катаріна)  Ітайополіс у Вікісховищі

Ітайополіс (порт. Itaiópolis) — муніципалітет та його адміністративний центр у штаті Санта-Катарина, у південній частині Бразилії. Населення муніципалітету станом на 2022 рік становило 21699 мешканців, з яких значну частину складають особи українського походження.

Назва Ітайополіс складається з «ita» (камінь) + «i-ó» (мокрий) + «pólis» (місто). Тобто, «місто мокрого каменю (або плити)» може бути пов'язане з характерними для регіону річками, які мають довгі ділянки кам'яних плит, по яких тече вода.

На території міста спочатку було засновано колонію Лусена, яка вважається початковою точкою міста Ітаіополіс. Вважається, що назву міг дати інженер Карлос Леопольдо Феррейра, голова Земельної комісії Ріо-Негро, на честь барона Енріке Перейра де Лусена, на той час міністра сільського господарства, торгівлі та громадських робіт. У 1891 році сюди прибули інші поселенці, зокрема українці, поляки та німці з Сан-Бенту-ду-Сул, які утворили поселення, яке дало початок нинішньому місту.

Місто має багато слідів європейських поселенців, які зберегли свої рідні мови. На в'їзді до міста вас привітають чотирма мовами: португальською, польською, українською та німецькою. Українська та польська громада є особливо помітними.

Українці об'єднані у кілька парафій УГКЦ, зокрема парафію Пресвятої Родини в Ірасемі, яка була заснована в 1903 році. Навколо церкви є цілий комплекс, що включає грот, присвячений Люрдській Божій Матері і пагорб Голгофи. На пагорбі Голгофи побудовані стації Хресної дороги, яка завершується вівтарем, встановленим на його вершині. Щороку парафія організовує прощу.

Іншою важливою громадою є парфія церкви Св. Петра і Павла, збудована в районі Моема та вважається пам'яткою української імміграції в країні і була внесена до списку об'єктів історичної, етнографічної, археологічної та ландшафтної спадщини на федеральному рівні і є частиною Національного туристичного маршруту. Поряд із старою церквою згодом було збудовано нову муровану.

• Діонісій (Ляхович) — єпископ Української греко-католицької церкви, апостольський візитатор для українців-католиків в Італії та Іспанії, титулярний єпископ Еґнатії, василіянин.

• 
  Хресна дорога
• 
  Капличка
• 
  Грот Матері Божої Люрдської
• 
  Фасад церкви Пресвятої Родини

• RODYCZ, Wilson Carlos. Colônia Lucena- Itaiópolis. Crônica dos imigrantes poloneses. 2002 Florianópolis/ Itaiópolis: Edição Braspol
• RODYCZ, Wilson Carlos Os Imigrantes poloneses da Colônia Lucena – Itaiópolis. 2011. Porto Alegre: Rodycz & Ordakowski

• Українська Католицька Митрополія Святого Івана Христителя.