У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
О'Браєн .
Іта О'Браєн (англ. Ita O'Brien , 1964 , Англія )[ 1] — британська координаторка інтимності та постановниця сценічного руху [en] в кіно, телебаченні й театрі. Викладає в британських акторських школах[ 2] . Розробила настанови «Інтимність на знімальному майданчику». Працювала на Amazon , BBC , HBO та Netflix [ 1] .
Життєпис
О'Браєн виросла в Бромлі , Лондон, Англія[ 1] , куди її батьки приїхали з Ірландії — мати з Кукстауну , щоб вчитися на акушерку , родина батька з Клонмелю , коли йому було 10 років[ 3] .
З 3 років Іта навчалася балету[ 4] . Після навчання в Королівській академії танцю [en] та театральній школі «Буш Девіс» [en] 10 років працювала танцівницею музичного театру [ 2] .
В 1998 закінчила театральну школу «Брістоль Олд Вік» [en] [ 5] і 8 років працювала акторкою театру і телебачення[ 2] . У 2007 здобула ступінь магістра мистецтв в Королівській центральній школі мови та драми та почала працювати викладачкою та постановницею сценічного руху[ 2] [ 4] .
Створюючи з 2014 року свою роботу про сексуальне насильство «Does My Sex Offend You? » («Чи моя стать/мій секс тебе ображає?»), О'Браєн почала розробляти способи безпечно працювати з інтимними темами[ 3] . 2017 року опублікувала проєкт настанов для захисту акторів[ 6] [ 7] , який отримав підтримку британської організації «Жінки в кіно і телебаченні» [en] [ 8] . З 2018 року вона почала навчати практиці координації інтимності, зокрема в США та Новій Зеландії[ 1] .
Настанови Іти О'Браєн «Intimacy On Set » («Інтимність на знімальному майданчику») стали одним з джерел для «Керівництва з інтимності для сцени і екрану», опублікованого в 2020 австралійською профспілкою «Альянс ЗМІ, розваг та мистецтв» [en] [ 9] .
2021 року Мікаела Коел на церемонії нагородження БАФТА присвятила свою премію за найкращу жіночу роль в «Я можу знищити тебе» Іті О'Браєн, дякуючи за її роботу над серіалом[ 7] . Загалом О'Брайен працювала над 6 телевізійними постановками, що були номіновані на БАФТА 2021 року[ 10] .
У січні 2022 року О'Брайен стала першою координаторкою інтимності, яку найняли у Великій Британії для постановки опери в Королівському оперному театрі[ 11] . 2023 року почала працювати режисеркою інтимності в оперному театрі Барселони[ 12] .
У січні 2023 року О'Браєн стала номінанткою премії Girls On Film у категорії Feminist Superhero [ 13] . Того ж року започаткувала дворічний навчальний курс для координаторів інтимності в Академії театрального мистецтва Маунтвью [en] у партнерстві з Університетом Східної Англії [ 14] [ 15] .
Фільмографія
Крім театральних постановок, серед робіт О'Браєн більше тридцяти в якості координаторки інтимності в кіно і телебаченні.
Рік
Назва
Оригінальна назва
Як
Координаторка інтимності
Інше
2016
ф
Нова ера Z
The Girl with All the Gifts
заступниця постановника сценічного руху
2016
с
Люди
Humans
асистентка постановника сценічного руху (2 сезон)
2017—2018
с
Електричні сни Філіпа К. Діка
Philip Dream Dick's Electric Dreams
Так
також постановниця сценічного руху
2019
с
Вартові
Watchmen
Так
2019—2020
с
Сексуальна освіта
Sex Education
Так
2019—2022
с
Джентльмен Джек [en]
Gentleman Jack
Так
2020
с
Нормальні люди
Normal People
Так
також тренерка з інтимності
2020
с
Я можу знищити тебе
I May Destroy You
Так
2021
с
Це гріх
It's a Sin
Так
2021—2023
с
Фундація
Foundation
Так
головна координаторка інтимності
2024—2025
с
Агентство
The Agency
Так
головна координаторка інтимності
Твори та публікації
Примітки
↑ а б в г Chakelian, Anoosh (14 липня 2020). Meet the woman behind sex scenes in I May Destroy You, Normal People and Sex Education . New Statesman (англ.) . Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 21 березня 2021 .
↑ а б в г д е Ita O'Brien MA . The Royal Central School of Speech and Drama . Процитовано 20 березня 2021 .
↑ а б Falvey, Deirdre (10 червня 2018). Good sex scenes: when actors play it safe . The Irish Times (англ.) . Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 21 березня 2021 .
↑ а б Tchiprout, Arielle (18 червня 2020). Normal People's intimacy coach reveals how she got her job . Red (англ.) . № 6. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 10 травня 2023 .
↑ "The Diana Kite Award" at the Bristol Old Vic Theatre School . Winterbourne.freeuk.com (англ.) . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 20 березня 2021 .
↑ Saner, Emine (21 листопада 2017). Would 'intimacy directors' make shooting sex scenes safer? . The Guardian (англ.) . ISSN 0261-3077 . Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 21 березня 2021 .
↑ а б Дородейко, Аня (4 липня 2021). У серіалах стало більше сексу. Як його знімають в епоху #MeToo? . BBC News Україна . Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021 .
↑ Draft Guidelines Published for Sex Scenes On Set . Women in Film & Television UK (англ.) . 5 лютого 2018. Архів оригіналу за 11 травня 2018. Процитовано 20 березня 2021 . [Архівовано 2018-05-11 у Wayback Machine .]
↑ Keast, Jackie (23 листопада 2020). MEAA releases intimacy guidelines . IF Magazine (англ.) . Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 21 березня 2021 .
↑ Wilson, Benji (7 червня 2021). Intimacy coordinator Ita O'Brien was the real star of the Baftas – and could save the TV industry . The Telegraph (англ.) . ISSN 0307-1235 . Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 26 липня 2021 .
↑ Nadia Khomami (29 січня 2022). Royal Opera House hires intimacy coordinator for sex scenes . The Guardian (англ.) . Процитовано 21 березня 2023 .
↑ Горлач, Поліна (23 жовтня 2023). У Барселонській опері тепер працюватиме режисерка інтимних сцен . Суспільне . Архів оригіналу за 23 листопада 2023. Процитовано 10 липня 2024 .
↑ Parkinson, Helen (23 січня 2023). Nominees unveiled for second annual Girls on Film Awards . British Cinematographer (англ.) . Архів оригіналу за 27 лютого 2023. Процитовано 10 травня 2023 .
↑ У британській театральній академії навчатимуть координаторів інтимних сцен . The Village Україна . 20 березня 2023. Архів оригіналу за 20 березня 2023. Процитовано 2 травня 2023 .
↑ Британська академія театрального мистецтва навчатиме координаторів інтимності . Wonderzine . 20 березня 2023. Архів оригіналу за 10 травня 2023. Процитовано 2 травня 2023 .
Джерела
Finnigan, Kate (2021). Ita O’Brien . The Gentlewoman (англ.) . № 24. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 21 травня 2023 .
Посилання