Іштван Тиса

Іштван Тиса
Іштван Тиса
угор. Tisza István
Ім'я при народженні	угор. Tisza István Imre Lajos Pál
Народився	22 квітня 1861; Пешт
Помер	31 жовтня 1918 (57 років); Будапешт,; Угорське королівство
Громадянство	Австро-Угорщина
Національність	угорець
Діяльність	політик, дипломат
Галузь	політика
Alma mater	Оксфордський університет
Науковий ступінь	докторський ступінь
Знання мов	угорська і німецька
Учасник	Перша світова війна
Членство	Угорська академія наук
Титул	граф
Посада	прем'єр-міністр Угорського королівства
Партія	Ліберальна партія,; Національна партія праці
Конфесія	кальвініст
Рід	Tisza noble familyd
Батько	Кальман Тиса
Мати	Helene Johanna Josepha Mathilde Gräfin von Degenfeld-Schonburgd
Брати, сестри	Lajos Tiszad і Kálmán Tiszad
У шлюбі з	Ilona Tiszad
Діти	István Tiszad
Нагороди	Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
	; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі ;

І́штван Ти́са (угор. Tisza István, *22 квітня 1861, Пешт — †31 жовтня 1918, Будапешт) — угорський політичний діяч, двічі прем'єр-міністр Угорського королівства (1903–1905, 1913–1917), граф.

Біографія

Іштван Тиса народився 22 квітня 1861 року в Пешті (за іншими даними — Гест, комітат Бекеш) у кальвіністській дворянській родині з Трансільванії. Син Кальмана Тиси, угорського прем'єр-міністра в 1875–1890 роках.

Вивчав правознавство у Берліні, Гейдельберзі та Будапешті. Здобув докторський ступінь з політології у Оксфордському університеті. Кумиром для Тиси був Отто фон Бісмарк, що справило вплив на його подальші політичні погляди.

З 1886 року — депутат Державних зборів від Ліберальної партії. Після приходу партії до влади, з 3 листопада 1903 по 18 червня 1905 років — прем'єр-міністр Угорського королівства. Іштван Тиса був прихильником союзу з Німеччиною і противником антисемітизму. Виступав за економічні реформи та індустріалізацію. У 1897 році отримав титул графа.

З 1910 року — очільник Національної партії праці. У 1912 році Тиса був головою нижньої палати парламенту, а 10 червня 1913 року вдруге став прем'єр міністром.

У 1914 році Іштван Тиса виступив проти війни з Сербією, адже вважав, що збільшення кількості слов'янських народів у імперії неминуче призведе до руйнації дуалістичної системи. Після отримання гарантій від Австрії щодо неприєднання сербських територій, 7 липня^[6] Тиса заявив про необхідність збройного виступу проти Сербії.

15 червня 1917 року пішов у відставку. Брав участь в боях на Італійському фронті, згодом повернувся до Угорщини.

Тиса був вбитий повстанцями у власному будинку в ході «революції айстр» 31 жовтня 1918 року внаслідок четвертого замаху на нього. У 1921 році, після повалення комуністичного режиму в Угорщині, було проведено розслідування злочину і заарештовано шість осіб, причетних до вбивства.