Аарне Ерві

Аарне Ерві
Ім'я при народженні	фін. Aarne Adrian Elers
Народився	19 травня 1910(1910-05-19)[4][1][…]  Форсса, Тавастгуська губернія, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія[1]
Помер	26 вересня 1977(1977-09-26)[1][2][…] (67 років)  Гельсінкі, Фінляндія[1]
Країна	Фінляндія
Діяльність	архітектор
Alma mater	Helsingin Suomalainen Yhteiskoulud
Науковий ступінь	архітектор
Знання мов	фінська
Медіафайли у Вікісховищі

Аарне Ерві (фін. Aarne Adrian Elers; 19 травня 1910, Форсса — 26 вересня 1977, Гельсінкі) — один з чільних архітекторів реконструкції після Другої світової війни у Фінляндії.

Ерві народився у Форссі, вивчав архітектору у Гельсінському технологічному університеті (закінчив у 1935). Після його закінчення він працював в архітекторських фірмах Альвара Аалто і Тойво Паатела, перш ніж відкрити власний офіс в 1938 році.

Ерві був одним з піонерів у використанні бетонних елементів у фінській архітектурі, працюючи над дизайном будівлі Портанії Гельсінського університету в 1949 році. Він також спроектував гідроелектростанції та житлові приміщення для співробітників компанії для компанії Oulujoki Oy. Одна з найбільших гідроелектростанцій Фінляндії в Пяякоскі була спроектована Ерві, як і майже всі довколишні забудови Леппініємі.

Найвідомішою його розробкою є план центру міста Тапіола, який переміг на конкурсі дизайну, що відбувся в 1954 році. Він також спроектував багато інших будівель, включаючи центральну вежу, торгові центри Тапіонторі та Хейкінторі та плавальний зал.

Ерві був почесним членом Американського інституту архітекторів і отримав почесний докторський ступінь в Штутгартському університеті.

• Ерві // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.