Аболмасов Андрій Вікторович

Андрій Аболмасов
Андрій Аболмасов;
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	6 жовтня 1969 ; Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть	17 серпня 2014 (44 роки) ; Хрящувате, Краснодонський район, Луганська область, Україна ; (підрив міни)
Поховання	Лісове кладовище
Псевдо	«Док»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Територіальна оборона
Формування	«Айдар»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Хрящувате;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України) Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Андрі́й Ві́кторович Аболма́сов (нар. 6 жовтня 1969, Київ — пом. 17 серпня 2014, поблизу Луганська) — український військовик, фельдшер медичного пункту 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», старший сержант Збройних сил України^[1]. Учасник російсько-української війни.

Життєпис

Андрій Аболмасов народився 6 жовтня 1969 року в Києві у родині військовослужбовця. За походженням — росіянин.

У 1989 році закінчив Київське медичне училище № 2 за спеціальністю «фельдшер».^[2] Після закінчення медучилища проходив строкову військову службу в ВПС СРСР.

Мешкав у Дарницькому районі Києва. Брав активну участь у Євромайдані взимку 2013—2014 років. 19 лютого 2014 року приєднався до 8-ї «афганської» сотні самооборони Майдану.

На фронт вирушив добровольцем. Старший сержант батальйону «Айдар», фельдшер медичного пункту.

Загинув 17 серпня 2014 року у боях під Луганськом: коли ворожий снаряд влучив у будівлю, де були українські військові, Аболмасов прикрив чотирьох побратимів — («айдарівців» Юрія Надашкевича «Фізика», Олексія Мельника «Балку» та Віталія Мороза «Горця», а також мінометника з іншого підрозділу, ім'я якого поки невідоме) від вибуху своїм тілом^[1].

Похований у Києві на Лісовому кладовищі. Залишились батьки, дружина-неповносправна та дочка Богдана.

Вшанування пам'яті

1 вересня 2015 року в Києві на будівлі медичного коледжу імені П. І. Гаврося, по вулиці Академіка Білецького 16, де навчався Андрій Аболмасов, на його честь відкрито меморіальну дошку^[3].
У листопаді 2019 році Панельну вулицю в Дніпровському районі Києва перейменовано на вулицю Андрія Аболмасова.
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 9, місце 40.
Вшановується 17 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[4]

Нагороди

Орден «За мужність» III ступеня (посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, 29 вересня 2014 року
Нагрудний знак «За військову доблесть» (МОУ; посмертно)
Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
медаль ВГО «Країна» «Доброволець АТО» (посмертно)