Абрахам а Санта-Клара

Абрахам а Санта-Клара
Abraham a Sancta Clara
Ім'я при народженні	нім. Johann Ulrich Megerle
Народився	2 липня 1644(1644-07-02)[1][2][…]  Kreenheinstettend, Ляйбертінген
Помер	1 грудня 1709(1709-12-01)[1][2][…] (65 років)  Відень, Габсбурзька монархія[4]
Підданство	Австрійська імперія
Національність	німець
Діяльність	священник
Відомий завдяки	проповідник
Знання мов	німецька[5]
Конфесія	католицтво[6]
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Абрахам а Санта-Клара (лат. Abraham a Sancta Clara, справжнє ім'я Йоганн Ульріх Мегерле, 1644—1709) — німецький священник, ймовірно, найбільш впливовий проповідник в Південній Німеччині і Австрії кінця 17 і початку 18 ст. Один з найпопулярніших прозаїків і сатириків доби бароко.

Народився в 1644 в Креенгайнштеттен (Швабія) в селянській родині. Вступив в орден августинців і став священником у 1666 році. Прослуживши кілька років парафіяльним священником, Абрахам влаштувався в монастирі св. Августина у Відні, де знаходився до своєї смерті у 1709 році.

До важливих етапів його кар'єри слід віднести його призначення придворним проповідником при імператорі Леопольдові I (1677), обрання пріором монастиря, де він був ченцем (1680), і призначення провінціалом ордена августинців (головою однією з орденських провінцій).

Протягом більш ніж 40-річної церковної діяльності у Відні Абрахам підготував понад 20 томів проповідей і повчальних творів. Широко популярними були трактати «Не забувай, Відень» (Mercks Wien, +1679) і «Вставайте, християни» (Auf, auf Ihr Christen, 1683), перший був написаний у зв'язку з епідемією чуми, що вразила Відня, другий — в зв'язку з облогою Відня турками.

Головна мета Абрахама полягала у вихованні громади та приведення її до більшої праведності. Цій меті служили такі видатні твори проповідника, як «Юда, архіплут» (Judas der Erzschelm, 1686—1695) та «Духовна дріб'язкова лавка» (Geistlicher Kramladen, 1709).

Французький історик церкви Ґі Бедуел зазначає, що «Абрахам а Санта Клара зі своїм блазенством та вольностями мав великий успіх»^[7], однак по його смерті на зміну прийшла урівноваженіша і традиційніша проповідь^[8].

• Христианство. Энциклопедический словарь, тт. 1–3. М., 1993—1995