Абрикосов Олексій Іванович (академік)
Олексі́й Іва́нович Абрико́сов (нар. 6 (18) квітня 1875, Москва — 9 квітня 1955, Москва) — російський радянський патологоанатом, громадський діяч, академік АН СРСР (1939), дійсний член Академії медичних наук СРСР (1944), член-кореспондент Польської АН, Герой Соціалістичної Праці (1945). Біографічні відомостіОнук і повний тезка шоколадного короля Росії Олексія Івановича Абрикосова (рос. «Товарищество А. И. Абрикосова и Сыновей» — концерн «Бабаєвський»). У 1899 році закінчив Московський університет. У 1920–1953 роках — професор Першого Московського медичного інституту (до 1930 року це був медичний факультет Московського університету). У 1944–1951 роках — директор Інституту нормальної і патологічної морфології АМН СРСР. Організатор і від 1938 року почесний голова Московського товариства патологів. Робив перше бальзамування Леніна та медичний висновок про його смерть. Був членом КПРС (від 1939 року). Дружина — Фаня Давидівна Вульф — асистент кафедри патологічної анатомії Першого Московського медичного інституту, прозектор кремлівської лікарні. 1951 року, у зв'язку зі справою «лікарів-шкідників» Абрикосов з дружиною були відсторонені від роботи в кремлівській лікарні.[3] Син Олексій Олексійович Абрикосов — фізик, лауреат Нобелівської премії. Наукова діяльністьОпублікував понад 100 праць, більшість присвячені вивченню туберкульозу легень, вегетативної нервової системи, захворювань кісток, пухлин м'язової тканини, алергічних реакцій тканин, проблеми сепсису тощо. Автор підручників, які неодноразово видавалися в УРСР. Під керівництвом Абрикосова виконано близько 500 наукових досліджень. Премії, нагороди
![]() Пам'ять
Основні видання праць
Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia