Авреліо Пальмієрі

Авреліо Пальмієрі
1910-1920-ті
Народився	4 травня 1870(1870-05-04)[1]  Савона, Лігурія, Італія[1]
Помер	18 жовтня 1926(1926-10-18)[1] (56 років)  Рим, Королівство Італія[1]
Країна	Королівство Італія[1]
Діяльність	католицький священник, богослов, орієнталіст
Авреліо Пальмієрі у Вікісховищі

Авреліо Пальмієрі (італ. Aurelio Palmieri; 4 травня 1870, Савона — 18 жовтня 1926, Рим) — італійський священник, славіст, історик церкви, перекладач.

Приєднався був до августинців, але згодом став світським. Його основна увага була присвячена теології, історії християнства, візантійським студіям та східному християнству. Пальмієрі кілька років працював у бібліотеці Конгресу, а з 1922 і до смерті був директором слов'янського відділу Інституту Східної Європи в Італії. Він написав 15 книг і сотні статей, а також перекладав літературні твори російських та польських авторів. Найзначніші його праці — Російська церква (La chiesa russa, le sue odierne condizioni e il riformismo dottrinal) та Догматичне православне богослов'я (Theologia dogmnatica ortodossa (Ecclesi graeco-russicae) ad lumen Catholicce doctrinac examinata et discussa).

Пальмієрі мав тісні стосунки з митрополитом Андреєм Шептицьким, який підтримував його морально, матеріально та науково. У 1909–1913 роках Шептицький придбав його приватну бібліотеку для львівського «Студіону», що стала одним із найвагоміших надходжень того періоду.^[2]

• Паоло-Еміліо Паволіні

• Lo Gatto, Ettore (March 1927). «Aurelio Palmieri». The Slavonic Review. 5 (15): 683—686. doi:10.2307/4202119.
• Stibili, Edward (2000). «Palmieri, Aurelio». In Salvatore J. LaGumina (ed.). The Italian American experience: an encyclopedia. New York: Garland Publ. ISBN 0815307136.
• Andrzej Zielinski, Paolo Emilio Pavolini e Aurelio Palmieri: due grandi polonofili italiani, in E. Esposito (a cura di), Le letterature straniere nell'Italia dell'entre-deux-guerres, Lecce, ed. Pensa MultiMedia, 2004.

• Пальмієрі Авреліо // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 760.

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.