Австралійська лейбористська партія
Австралійська лейбористська партія (АЛП) (англ. Australian Labor Party) — найстаріша австралійська політична партія. Її витоки — у австралійському профспілковому русі, з яким вона підтримує тісні зв'язки. Одна з двох основних партій в австралійській політиці[1], поряд з правоцентристською Ліберальною партією Австралії. Партія перебуває в уряді з часу федеральних виборів 2022 року, а її політичні осередки діють у всіх австралійських штатах і територіях, і наразі вони утримують владу в Новому Південному Уельсі, Південній Австралії, Вікторії, Західній Австралії та Австралійській столичній території. Станом на 2025 рік Квінсленд, Тасманія і Північна територія є єдиними штатами і територіями, де лейбористи наразі формують опозицію. Це найстаріша безперервно діюча політична партія в історії Австралії, яка була заснована 8 травня 1901 року в Парламентському будинку в Мельбурні, місці засідання першого Федерального парламенту. АЛП походить від лейбористських партій, заснованих у різних австралійських колоніях робітничим рухом, що зароджувався. Колоніальні лейбористські партії змагалися за місця в парламенті з 1891 року, а після утворення федерації на федеральних виборах 1901 року почали змагатися за місця у федеральних органах влади. У 1904 році АЛП на короткий час сформувала те, що вважається першим у світі урядом лейбористської партії і першим у світі демократичним соціалістичним або соціал-демократичним урядом на національному рівні[2]. На федеральних виборах 1910 року лейбористи стали першою партією в Австралії, яка здобула більшість в обох палатах австралійського парламенту. На кожних виборах з 1910 року лейбористи були або правлячою партією, або опозицією. Прем'єр-міністрами були 13 лейбористів у 10 періодах федеральних лейбористських урядів, зокрема під керівництвом Біллі Г'юза з 1915 по 1916 рік, Джеймса Скалліна з 1929 по 1932 рік, Джона Кертіна з 1941 по 1945 рік, Бена Чіфлі з 1945 по 1949 рік, Гофа Вітлема з 1972 по 1975 рік, Боба Гоука з 1983 по 1991 рік, Пола Кітінга з 1991 по 1996 рік, Кевіна Радда з 2007 по 2010 рік і 2013 рік і Джулії Гіллард з 2010 по 2013 рік. З 2022 року прем'єр-міністром Австралії є лейборист Ентоні Албанізі. Лейбористську партію часто називають партією профспілок через її тісні зв'язки з робітничим рухом в Австралії та історичне заснування профспілками, оскільки більшість австралійських профспілок є афілійованими з Лейбористською партією. Структура партії розподіляє 50 % представництва делегатів на конференціях штатів та національних конференціях між афілійованими профспілками, а решта 50 % — між рядовими членами партії[3]. На федеральному рівні та на рівні штатів/колоній Австралійська лейбористська партія передувала Британській лейбористській партії та Новозеландській лейбористській партії у формуванні партії, уряду та впровадженні політики[4]. На міжнародному рівні АЛП є членом Прогресивного альянсу — мережі прогресивних демократичних соціалістичних та соціал-демократичних партій[5], будучи до того членом Соціалістичного інтернаціоналу. Специфіка підходу Лейбористської партії
У партії завжди були ліве і праве крила, але з 1970-х вони сформувались в офіційні фракції. Найбільшими з них є:
Починаючи з 1980-х років, Лейбористська партія наближається за своїми поглядами з ліберально-національною коаліцією, тому відмінності між ними полягають, практично, у незначних нюансах. Лідери Лейбористської партії
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
