Авторемінісценція

Авторемінісценція (від грец. α τόςсам і лат. reminiscentia — спогад) — мимовільне запозичення, відгомін у творі письменника раніше використаних власних образів, мотивів, ритмомелодійних синтаксичних конструкцій, висловів тощо.

Приклад

Авторемінісценція має творчий характер:

Минають дні, минає літо,
Настала осінь, шелестить
Пожовкле листя; мов убогий,
Старий під хатою сидить (Тарас Шевченко).

Щоб визначити авторемінсценцію, варто ці рядки порівняти з початком іншого вірша Т. Шевченка:

Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи то по світу волочусь.

Схожі рядки наявні також у його поемі «Гайдамаки»:

Минають дні, минає літо,
А Україна, знай, горить;
По селах голі плачуть діти —
Батьків немає. Шелестить
Пожовкле листя на діброві;
Гуляють хмари; сонце спить;
Нігде не чуть людської мови;
Звір тілько виє по селу.

Література

  • Святовець В. Словник тропів і стилістичних фігур. — «Академія», 2011


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya