Авілов Микола Вікторович

Микола Авілов
Авілов Микола Вікторович
Микола Авілов; Авілов Микола Вікторович
Загальна інформація
Національність	українець
Громадянство	СРСР
Місце проживання	Одеса
Народження	6 серпня 1948 (76 років) ; Одеса, Українська РСР, СРСР
Зріст	6'3" (191 см)
Вага	89 кг
Спорт
Країна	СРСР→ Україна
Вид спорту	легка атлетика
Дисципліна	десятиборство
Клуб	«Динамо», Одеса
Нац. збірна	СРСР
Нагороди
	Заслужений майстер спорту СРСР
Олімпійські ігри
	Авілов Микола Вікторович у Вікісховищі

Мико́ла Ві́кторович Аві́лов (нар. 6 серпня 1948, Одеса) — український радянський легкоатлет, десятиборець, олімпійський чемпіон, світовий рекордсмен.

Життєпис

Народився 6 серпня 1948 року в Одесі.

Зайняття легкою атлетикою розпочав у 6 класі школи. Займався в одеській ДЮСШ № 5 у тренерів Єлизавети Іванкової та Володимира Кацмана. У 1964 році був включений до складу юнацької збірної Української РСР як багатоборець. На IV Спартакіаді народів СРСР у 1967 році посів 5-е місце.

У 1968 році увійшов до трійки призерів чемпіонату СРСР і був включений до складу збірної СРСР на літніх Олімпійських іграх в Мехіко, де посів 4-е місце.

У 1972 році стає чемпіоном Радянського Союзу й у складі збірної команди СРСР вирушає на ХХ літні Олімпійські ігри до Мюнхена. Встановивши світовий рекорд, Микола Авілов стає олімпійським чемпіоном у десятиборстві з результатом 8 454 очки^[2].

Двічі поспіль (у 1975 та 1976 роках) виграє чемпіонат СРСР. На ХХІ літніх Олімпійських іграх 1976 року в Монреалі (Канада) з результатом 8 369 очок посів третє місце.

На відбірковому турнірі до ХХІІ літніх Олімпійських ігор в Москві посів 5-е місце, після чого закінчив кар'єру спортсмена й зайнявся тренерською роботою.

Мешкає в Одесі.

У 1974 році був знятий документальний фільм «Два дні Миколи Авілова» (режисер Едуард Даргольц)^[3].