Адельгейм Тамара Фрідріхівна
Адельгейм Тамара Фрідріхівна (13 [26] квітня 1904, Київ — 11 травня 1979, Синельникове) — радянська акторка. БіографіяНародилась у Києві в єврейській родині. Батько — Фрідріх Яковлевич Адельгейм (1878—1937), з купецької родини, був юрисконсультантом на заводі ім. Старостіна в Одесі, репресований і розстріляний у 1937 році; реабілітований у 1957 році[1]. Мати — Галина Яковлевна Адельгейм (у другому шлюбі — Шварцборт), домогосподарка[2]. Тамара була внучатою племіннецею акторів братів Адельгеймів. У 1922 році вступила до Одеської музичної академії Суспільства музичних діячів. У 1923 році переїхала в Москву, де навчалась у кіностудії «Новь», згодом у першій московській колективній кіностудії у Михайла Ромма. Зйомки у фільмах починала у 1924 році з епізодичних ролей. У 1925 році зіграла першу значиму роль Бейли у фільмі Олексія Грановського «Єврейське щастя» за мотивами творів Шолом-Алейхема. У 1941 році разом з кіностудією «Мосфільм» була евакуйована в Алма-Ату, виступала у військових госпіталях. У 1943 році повернулась в Москву, виступала на естраді і як майстер художнього слова (скетчі «Чужа бабуся», «Ваня і Таня», «Достовірне джерело»). У 1950-ті роки стала постановником власної програми-кінонарису «Дорога світу». Останні роки життя провела у московському Будинку ветеранів кіно. Померла 11 травня 1979 року коли поверталась з відпочинку у Сочі на залізничній станції в Синельникове, де і похована. Фільмографія
Особисте життя
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia