Естонська Радянська Соціалістична Республіка (Естонська РСР) проголошена 21 липня1940 року. 6 серпня 1940 року республіка офіційно прийнята до складу СРСР. В Естонії до початку в 1941 році німецько-радянської війни залишався попередній адміністративний поділ на повіти та волості, що існував у часи Естонської Республики (1918—1940). 1945 року центральні органи Радянського Союзу продовжили перервану війною радянізацію Естонії — так серед іншого розпочався поділ волостей на сільські ради. 1950 року в процесі скасування в Естонській РСР повітів та волостей утворені сільські райони (згодом райони), яким підпорядковувалися міста, селища міського типу та робітничі селища, а також сільські ради. 1952 року в республіці впроваджений поділ території на 3 області, проте це не виправдало себе, і 1953 року знов вирішено повернутися до районів як найвищої адміністративної одиниці разом з містами республіканського підпорядкування. До 1990 року принцип адміністративного поділу в Естонській РСР залишався незмінним, лише відбувалися територіальні зміни між районами та сільрадами, коли одиниці об'єднувалися, ліквідовувалися чи утворювалися нові. З 1 січня1990 року райони замінені на повіти, а сільські ради поступово перетворювалися у волості, які мали статус самоврядування. Процес заміни сільрад на волості продовжувався і після відновлення Естонської Республики 8 травня1990 року і отримання 20 серпня1991 року повної незалежності від Радянського Союзу.
1940—1941
Після окупації Естонії Радянським Союзом у 1940 році і до початку німецько-радянської війни в Естонській РСР зберігся адміністративний поділ, що існував у часи незалежності Естонії, а саме республіка поділялася на повіти, які зі свого боку — на волості. На той час існувало 11 повітів:
23 серпня1944 року значна територія повіту Петсерімаа відокремлена від Естонської РСР для формування в складі РРСФРПсковської області. Внаслідок відчутного зменшення площі Петсеріський повіт був ліквідований 18 січня1945 року, а підпорядковані йому волості ввійшли до складу повіту Вирумаа.[1] Таким чином, в Естонській РСР залишилося 10 повітів.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради Естонської РСР від 4 травня1945 року «Про створення сільських рад трудящих депутатів» 8 серпня 1945 року в повітах Гар'юмаа та Ярвамаа, а потім 16 серпня в Пярнуському повіті та 13 вересня в решті інших на територіях волостей сформовані сільські ради як окремі адміністративні одиниці.[2][3][4][5][6] У волостях, що розташовувалися на малих естонських островах, сільради не були створені.
Передача частини території Естонської РСР до складу РРФСР
25 лютого1949 року в Естонській РСР утворені 2 нових повіти. Президія Верховної Ради Естонської РСР в інтересах розвитку сланцевого басейну на північному сході республіки постановила виділити частину території з Віруського повіту для створення самостійного повіту Йигвімаа.[8] Інший повіт — Йиґевамаа — сформований з частини повіту Тартумаа, бо значна площа останнього і велика кількість підпорядкованих міст, селищ та сільських рад ускладнювали тартуським повітовим органам ведення господарського та політичного керування.[9]
Сільські райони, 1950
26 вересня1950 року в Естонській РСР скасовані повіти та волості, замість яких утворено 39 сільських районів, що підпорядковувалися республіканським органам.[10] Для міста Палдіскі замінено республіканське підпорядкування на районне в складі Кейласького району.[10]
25 квітня1953 року вирішено області в Естонській РСР скасувати і відновити систему республіканського підпорядкування районів і міст.[15]28 квітня 1953 року представлення Президії Верховної Ради Естонської РСР про скасування областей затвердила Президія Верховної Ради СРСР.[16]
1954—1990
1954 рік
17 червня розпочато в Естонській РСР укрупнення сільських рад, внаслідок чого майже половина сільрад була ліквідована.[17]
Адміністративний поділ Естонської РСР на 1 жовтня 1955 року[18]
1 міста республіканського підпорядкування 2 міста районного підпорядкування 3 селища міського типу, курортні та робітничі селища; сільські селища підпорядковувалися сільрадам
14 жовтня для утворення єдиного адміністративного центру на території сланцевого басейну Естонської РСР міста Кохтла-Ярве, Йигві, Агтме та робітниче селище Сомпа об'єднані в місто Кохтла-Ярве республіканського підпорядкування, одночасно ліквідований Йигвіський район.[21]
1 січня1990 року набуло чинності рішення Верховної Ради Естонської РСР від 6 грудня1989 року відновити повіти в адміністративних межах існуючих районів, скасувавши останні.[27]
Кількість районів та сільрад 1951—1989 (на 1 січня)[31]
Рік
Кількість
районів
сільрад
1951
39
641
1960
24
319
1961
23
257
1966
15
239
1971
15
235
1976
15
206
1981
15
193
1985
15
189
1989
15
191
Примітки
↑Eesti NSV Teataja ; 5 1945-02-10. Art. 58. Seadlus Eesti NSV Petseri maakonna likvideerimise ja endise Petseri maakonna valdade ja vallaosade Võru maakonnaga liitmise kohta.
↑Eesti NSV Teataja ; 35 1945-10-26. Art. 543. Harju maakonna valdades küla tõõrahva saadikute nõukogude moodustamise kohta. Art. 544. Järva maakonna valdades küla tõõrahva saadikute nõukogude moodustamise kohta.
↑Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 9 1949-04-09. Art. 52. Seadlus Jõhvimaa moodustamise ja Tapa linna ning mõnede valdade ja külanõukogude ühendamise kohta Virumaaga. Об образовании Йыхвимаского уезда и присоединении города Тапа и некоторых волостей и сельских советов к Вирумаскому уезду.
↑ абEesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 4 1952-05-14. Art. 18. Seadlus Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi koosseisus Tallinna, Pärnu ja Tartu oblastite moodustamise kohta. Об образовании Таллинской, Пярнуской и Тартуской областей в составе Эстонской Советской Социалистической Республики.
↑Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 4 1952-05-14. Art. 19. Seadlus vabariikliku alluvusega linnade Tartu, Narva, Pärnu ja Kohtla-Järve oblastilise alluvusega linnade kategooriasse üleviimise kohta. Об отнесении городов республиканского подчинения Тарту, Нарва, Пярну и Кохтла-Ярве к категории городов областного подчинения.
↑Указ Президиума Верховного Совета СССР от 10 мая 1952 года «Об образовании Таллинской, Пярнуской и Тартуской областей в составе Эстонской ССР»