Республіка Саха складається із 36 муніципальних утворень: 34 муніципальних районів (улусів) та 2 міських округів. До складу муніципальних районів, у свою чергу, входять міські та сільські поселення (наслеги), загальне число наслегів становить 365, у тому числі 31 національний.
Карта адміністративного поділу Республіки Саха (Якутія). Червоним виділена територія міських округів "Якутськ» і «Жатай».
Територія сучасної Якутії, названа Ленським краєм, була приєднана до Росії в 30-40-ві роки XVII сторіччя. До 1638 року вона входила до складу Єнісейського повіту.
У серпні 1638 був утворений самостійний Якутський повіт (воєводство) з центром в Ленському (Якутському) острозі (повітова адміністрація прибула в острог у липні 1641 року), включаючи всі території на схід від озера Байкал, але без позначених меж на сході.[1] У 1640-ті роки у складі повіту були утворені 35 волостей: Атамайська, Батулінська, Батурусська, Баягантайська, Бетюнська, Бордонська, Борогонська, Бояназейська, Гурменська, Дюпсинська, Емкюнська (Жемконська), Кангаласська, Мальжагарська, Мегінська, Модутська, Намська, Нахарська, Нюрюктейська, Одейська, Олеська, Ордутська (Єргетська), Оспекська, Підмістна, Скорульська, Силанська, Тагусська, Хатилінська, Хатиригська, Черіктейська і Чумецька.
Таке адміністративно-територіальний поділ Якутського повіту зберігалося аж до другого десятиліття XVIII століття.[2]
29 травня1719 року Указом Сенату Сибірська губернія була розділена на 3 провінції. Якутський повіт увійшов до складу Тобольської провінції. Проте вже 26 листопада1724 року він відійшов до Іркутської провінції, виділеної з Тобольської.[3][4]
14 березня1773 року указом Іркутської губернської канцелярії Удський край був повернутий з Охотського правління до складу Якутського повіту.
1775—1783 роки. Якутська провінція Іркутської губернії
31 січня1775 року згідно законоположення «Про новий поділ Іркутської губернії на провінції, воєводства та комісарства» у складі Іркутської губернії була утворена Якутська провінція. До її складу увійшли:
Алданське воєводство (центр — Амгінська слобода (тимчасово), місто Алдан), яке включало в себе: Батуруський, Борогонський і Мегінський улуси, Баягантайську волость, Майське, Бутальське і Томторське зимарки, район Ойм'якона і Удський острог.
п'ять комісарств (для управління периферійними територіями області):
Так само до 1783 року Якутській провінції підпорядковувалася новостворені Кіренське воєводство з Ілимським комісарством.[2]
1783—1796 роки. Якутська область Іркутського намісництва
Повіти Якутської області Іркутського намісництва, 1792
6 березня1783 року на підставі Іменного Указу було утворено Іркутське намісництво у складі чотирьох областей, в тому числі 14 березня1784 року Якутська провінція була перетворена на Якутську область. Замість комісарств і воєводств були засновані п'ять повітів:
1796—1805 роки. Якутський повіт Іркутської губернії
12 грудня1796 року вийшов Іменний указ «Про новий поділ держави на губерній», згідно з яким у березні наступного року Іркутське намісництво було перетворено на губернію, області, в тому числі Якутська, - на повіти, а повіти - на комісарства.[2]
За указом від 11 серпня1803 року в Якутському повіті було утворено сім комісарств:
1805—1851 роки. Якутська область Іркутської губернії
22 квітня1805 року згідно Іменного указу, з північно-східної частини Іркутської губернії (Якутський повіт) утворено Якутську область. Цим же указом Жиганське і Зашіверське комісарства були об'єднані в Верхоянське комісарство, Амгінське й Удське — у Якутське комісарство.[10]
22 червня1822 року згідно «Положення про управління Сибірськими губерніями» Якутська область була розділена на п'ять округів:
31 жовтня1857 року Удський (Охотський) край був переданий з Якутській області до складу Приморської області.[2]
16 грудня1897 року рішенням Якутського обласного управління в округах були утворені волості: у Вілюйському окрузі — Нюрбінська, в Олекминському — Нохтуйська і Чекурська, в Якутському — Амгінська, Іситська, Павловська і Покровська.[13]
До 1917 року до складу Вілюйського округу входило 7 улусів: Верхньовілюйський, Західно-Вілюйський, Мархінський, Нюрбінський, Средньовілюйський, Сунтарський і Хочінський.[14]
21 серпня1920 року Якутська область була перетворена в губернію, а округи - в повіти.
Улуси, наслеги і наслежі ради були утворені в районах проживання якутів і малочисельних народів Півночі, а сільради і волості - в місцях переважання російського населення.
6 серпня1925 року рішенням Президії ЯЦВК був утворений Алданський округ, до складу якого увійшли Алдано-Тімптонський район Якутського округа і Тунгіро-Олекминський район Олекминського округа.[19]
29 грудня1926 року був утворений Тімптонський улус з центром на станції Якут (в 1927 році центр був перенесений в селище Нагорний).[20]
1930—1935 роки
В 1930 році в Якутській АРСР почав процес переходу від окружного поділу до районного. Так в 1930 році були утворені такі райони:
10 грудня постановою Якутського ЦВК «Про нове адміністративно-територіальне районування в Якутській Автономної Соціалістичній Республіці» був ліквідований Булуйський округ. В той же день постановою Президії ВЦВКРРФСР «Про організації національних об'єднань в районах розселення малих народів Півночі» в Якутській АРСР були створені 5 національних евенських районів, у тому числі і на території ліквідованого Булунського округа:
Анабарський національний (Евенський) (центр — Уджа), до складу якого включили із Якутської АРСР територію колишнього Булунського округа в районі системи рік Анабара і Уджи, а також верхові річки Оленьок
Булунський національний (Евенський) (центр — Булун), до складу якого включили із Якутской АРСР територію колишнього Булунського округа в районі низин рік Лени і Оленьок
Вилюйсько-Мархінський національний (Евенський) (центр — район річки Вілюй при впаданні в неї річки Чона), до складу якого включили із Якутской АРСР територію в районі верхньої течії річок Вілюй і низин Чони з її притоками
Жиганський національний (Евенський) (центр — Жиганськ), до складу якого включили (приєднали) із Якутской АРСР територію в районі нижньої течії річки Лени від припливу Бахадунка, річки Муна і середньої течії річки Оленьок
Тукуланський національний (Евенський) (центр — на Алдані, в районі Томмота), до складу якого включили із Якутской АРСР територію в районі річки Алдан з її притоками: Північний Німгер, Чомпола, низові річки Тімптона і район (верхів'я) річки Амга
Цією ж постановою із Якутської АРСР були передані в:
Чукотський АЛЕ — територія Східної тундри з кордоном по правому березі річки Алазей та Західної тундри, райони середньої та нижньої течії річки Омолон (див. далі АТП Чукотського АТ)
Джелтулакський національний (Евенський) район — район верхньої течії річки Тімптона і Алдану (див. далі АТП Амурської області)
Зейсько-Учурський національний (Евенський) район — район річки Гиним, верхів'я Сутама і Учуру (див. далі АТП Амурської області)
Катанський національний (Евенкійський) район — район в басейні Нижньої Тунгуски і Чуни(див. далі АТП Іркутської області)[30][31]
10 травня1931 року вийшла постанова Президіуму ВЦВК «Про національні райони і внутрішні кордони Якутської АРСР», відповідно до якої був утворений ряд національний евенських районів. Цією ж постановою із Чукотського АЛЕ до складу Якутської АРСР був переданий район Західної Тундри, перейменований 20 травня в Нижньоколимський район.
20 травня — Аллайховський (територія колишнього Булунського округа), Момський (центр — місцевість Мома), Томпонський, Усть-Майський (центр — поселення Усть-Майя)[32][33][34]
21 травня — Усть-Янський (центр — село Козаче) — територія колишнього Булунського округа[35]
2 червня — Горний (шляхом укрупнення Західно-Кангаласського і Намського районів)[36]
31 січня1935 року Президіум ВЦВК затвердив у складі Якутській АРСР 34 району:
Абийський (центр — село Абий)
Алданський Промисловий (центр — селище Непомітний)
Аллайховський (центр — село Аллайха)
Амгинський (центр — село Амга)
Анабарський (центр — Уджа)
Булунський (центр — селище Булун)
Верхоянський (центр — місто Верхоянськ)
Вілюйський (центр — місто Вілюйськ)
Вілюйсько-Мархинський (центр на місцевості Улу-Тобо)
1 лютого1935 року Вілюйсько-Мархинський район був перетворений в Верхньовілюйський район.[38]
1 жовтня1935 року постановою Президії ВЦВК був утворений Оленьокський район з центром в Оленьокській культбазі у складі сільських рад: Джіліндінського, Кірбейського, Оленьокського, виділених(вилучених) з Анабарського району і Шологонського, виділених(вилучених) із Мегежекського району.[39]
В 1936 році центр Аллайховського району бул перенесений в селище Чокурдах.[40]
1 грудня1936 року постановою Якутскої ЦВК був утворений Токкінський евенський національний район з центром на місцевості Копро на ріці Чара.[41]
В лютому 1937 року Західно-Кангаласський район був перейменований в Орджонікідзевський район.[42]
20 квітня1937 з віддалених населених пунктів Намського, Гірного і Вілюйського районів були утворені Кобяйський район з центром в селі Кобяй.[43][44]
В 1938 році Мегежекський район був перейменований в Нюрбинський.[45]
3 квітня1939 року на півдня Якутії були створені Алданський округ (центр — місто Алдан), куди ввійшли райони Алданський, Тімптонський, Томмотський і Учурський.
В травні 1939 селище Непомітний був перейменований в місто Алдан.[46]
В 1940 році із Усть-Майського району був виділений(вилучений) Аллах-Юньський район з центром у селищі Аллах-Юнь (із 1948 по 1953 рр. центр перенесли в селище Ельдікан).[47]
До 1 квітня1940 року АТП Якутськії АРСР виглядало наступним чином:
Район
Центр
Сільради, міста і селища районного підпорядкування
25 вересня1943 року на підставі указу Президиума ВР РРФСР районний центр Тімптонського району був перенесений з селища Нагірний в Чульман.[20]
В 1946 році був скасований Алданський округ, його райони перейшли у безпосереднє підпорядкування АРСР.
В 1948 році був скасований Садинський район. Його територія відійшла до Ленського (Ботуобінський (селище Таас-Урех) сільрада) і Сунтарського району (Садинський (селище Сюльдюкар) і Чуонінський (селище Чуона) сільради).[48]
В 1953 році Аллах-Юньський район був приєднаний до Усть-Майського.[47] Одночасно з цим були скасовані Токкінський, Томмотський і Усть-Янський райони.
30 квітня1954 року шляхом збільшення Середньоколимського району був утворений Верхньоколимсткий район з центром в селищі Зирянка.[49][50] У тому ж році Таттинський район був перейменований в Олексіївський район.[51]
В 1957 році центр Булунського району був перейменований в селище Тіксі.
В 1959 році центр Кобяйського району був перейменований в Сангар.[43] В тому ж році був скасований Учурський район.
1963—1991 роки
В 1963 році проведена велика адміністративна реформа. Замість існуючих районів були утворені Алданський, Бабушкінський, Ленський, Оймяконський і Усть-Майський промислові райони, а також Абийський, Олексіївський, Аллайховський, Анабарський, Булунський, Вілюйський, Зарічний, Індігирський, Кобяйський, Колимський, Ленінський, Момський, Нижньоколимський, Олекминський, Оленьокський, Ордонікідзевський, Приморський, Середньоколимський, Середньоленський і Янський сільські райони[52].
4 березня 1964 року був скасований Бабушкінський промисловий район, Індігірський сільський район був перейменований в Томпонський, а Приморський — в Жиганський[52].
В 1965 році реформа низового АТП визнана неефективною. 12 січня 1965 року сільські та промислові райони були перетворені в «звичайні» райони і збільшені: утворені Амгинський, Верхньовілюйський, Гірний, Мегіно-Кангаласський, Мирнінський, Намський, Сунтарський, Усть-Алданський і Чурапчинський райони. Зарічний і Середньоленський сільські райони при цьому скасовані[52][53].
5 січня1967 року Янський район був розділений на Верхньоянський (центр — селище Батагай) і Усть-Янський райони.[54]
В 1972 році центр Усть-Майського району був перенесений в селище Сонячний.[47]
6 листопада1975 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР було утворено Нерюнгринську міську раду республіканського підпорядкування.[55]
28 квітня1983 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР в місті Якутську були утворені Жовтневий і Ярославський райони (скасовані 29 липня 1988 року).[56]
21 квітня1989 року постановою Президії Верховної Ради Якутській АРСР зі складу Верхоянського району був виділений Евено-Битантайський національний район (центр — село Батагай-Алита).[57]
19 березня1990 року постановою Президії Верховної Ради Якутській АРСР Олексіївський район був перейменований в Таттинський район.[58]
27 вересня1990 року Якутська АРСР була проголошена Якутською - Саха РСР.
З 1991 року. Республіка Саха (Якутія)
27 грудня1991 року Якутська-Саха РСР була перетворена в Республіку Саха (Якутія).
5 лютого1992 року постановою Верховної Ради Республіки Саха (Якутія) Ленінський район був перейменований в Нюрбинський район.[59]
23 лютого1992 року постановою Верховної Ради Республіки Саха (Якутія) адміністративний центр Усть-Майського району з р.п. Сонячний перенесений в р.п. Усть-Мая..[60]
16 жовтня1992 року постановою Верховної Ради Республіки Саха (Якутія) Орджонікідзевський район був перейменований в Хангаласький район..[61]
12 жовтня1993 року постановою Верховної Ради Республіки Саха (Якутія) назва адміністративно-територіальної одиниці «район» замінено рівнозначною назвою «улус».[61]
6 липня1995 року Законом Республіки Саха (Якутія) "Про адміністративно-територіальний устрій Республіки Саха (Якутія) відновлено традиційну назву адміністративно-територіальної одиниці «наслег».[61]
26 вересня1997 року постановою Палати Республіки Державних Зборів (Іл Тумен) Республіки Саха (Якутія) п. Нюрба Нюрбинського улусу і п. Покровськ Хангаласського улусу перетворені в міста республіканського значення.[61]
30 листопада2004 року Законом Республіки Саха (Якутія) «Про встановлення меж територій та про наділення статусом міського округу муніципальних утворень Республіки Саха (Якутія)» муніципальне утворення«Жатай» було наділене статусом міського округу.
12 жовтня2005 року постановою Державних Зборів Республіки Саха (Якутія) Оленьокський улус отримав статус евенкійського національного.[62]
Національний Анами, Беллетський евенський національний, Чагдинський; «Місто Алдан», «Місто Томмот», «Поселення Ленінський», «Поселення Нижній Куранах»; міжсельбищні території (поселення: Безіменний, Великий Німнир, Лебединий (село Орочен-1), Иллимах)
16 червня2005 року постановою Державного Збору Республіки Саха (Якутії) були скасовані Буягінський і Якокутський наслеги. Їх територія увійшла в адміністративне підпорядкування міста Томмота і поселення Ленінський, відповідно.[66]
↑Обласне по міських справах. Архівна служба Республіки Саха (Якутія). 24 січня 2008. Процитовано 16 вересня 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)[недоступне посилання з лютого 2019]
↑Комісари. Архівна служба Республіки Саха (Якутія). 24 січня 2008. Процитовано 16 вересня 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)[недоступне посилання з лютого 2019]
↑Приватні комісари. Архівна служба Республіки Саха (Якутія). 24 січня 2008. Процитовано 16 вересня 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)[недоступне посилання з лютого 2019]
↑Окружні управління та справники. Архівна служба Республіки Саха (Якутія). 24 січня 2008. Процитовано 16 вересня 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)[недоступне посилання з лютого 2019]
↑О районе. Офіційний інформаційно-аналітичний сайт Муніципального утворення «Алданський район». Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 16 вересня 2009. [Архівовано 2012-03-29 у Wayback Machine.]
↑Верхньоколимський район (1954-2004 гг.). З історії улусів Якутії. Сайт з культури і туризму корінних народів Півночі. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 16 вересня 2009.
Постановление Государственного Собрания (Ил Тумэн) Республики Саха (Якутия) ГС № 1292-III от 12 октября 2005 года «О наделении Оленёкского улуса (района) Республики Саха (Якутия) статусом „эвенкийский национальный“» // Якутия. — 20 октября 2005
РСФСР. Административно-территориальное деление АССР, краёв, областей и округов на 1 апреля 1940 года. — М, 1940. — С. 434—440
РСФСР. Административно-территориальное деление на 1 июля 1945 г. с приложением изменений с 1 июля по 31 декабря. — М, 1945. — С. 450—457
Территориальное и административное деление Союза ССР на 1 января 1926 года. — М: Издательство Главного управления коммунального хозяйства НКВД, 1926. — С. 171—174
.jpg)
