Адірович Еммануїл Ілліч

Адірович Еммануїл Ілліч
Народився	24 серпня 1915(1915-08-24)  Мелітополь, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер	10 вересня 1973(1973-09-10) (58 років)  Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання	Боткінське кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	фізик, викладач університету
Alma mater	МДУ
Галузь	фізика, теоретична фізика[1] і фізика твердого тіла[1]
Заклад	Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Вавилов Сергій Іванович
Вчителі	Вавилов Сергій Іванович

Еммануїл Ілліч Адірович (нар. 24 серпня 1915 — 10 вересня 1973) — радянський фізик-теоретик в галузі фізики твердого тіла, доктор фізико-математичних наук, член АН УзРСР^[2][3]. Автор понад 200 наукових праць.

Народився 24 серпня 1915 року в Мелітополі. У 1940 році закінчив Московський державний університет. Після цього протягом 22 років працював у Фізичному інституті імені П. М. Лебедєва АН СРСР. 1949 року здобув ступінь доктора фізико-математичних наук. Із 1963 року професор Фізико-технічного інституту АН УзРСР.

Помер 10 вересня 1973 року в Ташкенті. Похований на Боткінському цвинтарі^[3].

Є одним із засновників зонної теорії люмінесценції кристалів і діелектричної електроніки, передбачив і відкрив явище «холодного спалаху», побудував теорію оптронів і оптронних ланцюгів, відкрив ефекти аномально великих фотонапруг і аномально великих фотомагнітних напруг у напівпровідникових плівках, отримав точне рішення задачі про емісійні струми в діелектриці при термоелектронній та автоелектронній емісії з металу^[2][3].

• Кумок В. Н, Воловник С. В. Евреи Мелитополя. — Т. 1. — Мелитополь: ООО «Издательский дом МГТ», 2012. — С. 509.

• Адирович Эммануил Ильич Меморіал пам'яті(рос.)
• Храмов Ю. А. Адирович Эммануил Ильич // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 7. — 400 с. — 200 000 экз.