Ажогін Віталій Васильович

Ажогін Віталій Васильович
Ажогін Віталій Васильович
Народився	17 червня 1938 ; Шахти, Ростовська область, РРФСР, СРСР
Помер	25 лютого 1987 (48 років) ; Одеса, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Діяльність	кібернетик, викладач університету
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Заклад	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського; Національний університет «Одеська політехніка»
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Нагороди

Віталій Васильович Ажогін (17 червня 1938, Шахти — 25 лютого 1987, Одеса) — український науковець-кібернетик, доктор технічних наук, професор, ректор Одеського політехнічного інституту.

Біографія

В. В. Ажогін народився 17 червня 1938 року в м. Шахти Ростовської області РРФСР.

В 1958 році закінчив Серпуховське військове авіаційно-технічне училище. Служив в Радянській Армії старшим техніком. В 1965 році закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю «Автоматика і телемеханіка». До 1967 року працював в Київському Інженерно-будівельному інституті. З 1967 до 1985 року пройшов шлях від асистента до завідувача кафедр автоматизації теплоенергетичних процесів (1980—1983 рр.) та обчислювальної техніки в інженерних і економічних розрахунках (1983—1985 рр.) Київського політехнічного інституту.

В 1972 році захистив кандидатську дисертацію «Дослідження і розробка системи автоматичної оптимізації процесу нейтралізації у виробництві аміачної селітри». У 1975 році здобув вчене звання доцента кафедри технічної кібернетики. В 1974—1975 роках проходив наукове стажування у США, перебував у наукових відрядженнях в Бельгії, Німеччині, Польщі.

В 1979 році захистив дисертацію «Оптимальні системи цифрового управління хіміко-технологічними процесами» на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук. В 1981 році присвоєно вчене звання професора кафедри технічної кібернетики.

В 1985—1987 роках обіймав посади ректора Одеського політехнічного інституту й професора кафедри автоматики та телемеханіки.

Помер на 49-му році життя 25 лютого 1987 року. Похований у Києві, на Байковому кладовищі, разом з донькою.

Наукова діяльність

Основними напрямками наукових досліджень були автоматизовані системи управління технологічними процесами, теорія автоматичного управління.

В. В. Ажогін був заступником керівника Комісії автоматизованих систем управління технологічними процесами науково-технічної ради Мінвузу СРСР, керівником такої ж Комісії Мінвузу УРСР, головою підсекції «Автоматика» Мінвузу УРСР, членом ради секції «Кібернетика» Академії наук УРСР.

Творчий доробок складає 185 наукових праць, з яких 35 — авторські свідоцтва на винаходи, 3 монографії, 5 навчальних посібників, 1 підручник («Автоматизація проектування АСУ ТП», який був удостоєний Державної премії України).

Праці

Оценки коэффициентов алгоритма НЦУ химико-технологическими объектами и выбор периода квантования систем // Известия вузов. Приборостроение. — 1978. — № 9. — С. 29 –33.
Исследование систем НЦУ неустойчивых, неминимально фазовых и с чистым запаздыванием технологических объектов // Известия вузов. Приборостроение. — 1979. — № 12. — С. 32 — 36.
Оптимальное дискретное управление одним классом уравнений в частных производных / В. В. Ажогин, М. З. Згуровский // Автоматика. — 1982. — № 1. — С. 53–59.
Оптимальные системы цифрового управления технологическими процессами: монография / В. В. Ажогин, В. И. Костюк. — Киев: Техніка, 1982. — 174 с.
Автоматизированное проектирование математического обеспечения АСУ ТП / В. В. Ажогин, М. З. Згуровский. — Киев: Вища школа, 1986. — 335 с.

Нагороди

Державна премія УРСР в галузі науки і техніки.
Медаль ВДНГ СРСР.
Диплом ВДНГ УРСР.
Знак «Винахідник СРСР».

Література

Ажогин Виталий Васильевич — ректор Одесского политехнического института (1985—1987), лауреат Государственной премии УССР, доктор технических наук, профессор // История Одесского политехнического в очерках / авт.-сост. Ю. С. Денисов, В. И. Бондарь ; под ред. В. П. Малахова. — Од. : ОГПУ ; Астропринт, 2000. — С. 295—296.
Ажогін Віталій Васильович / В. П. Малахов // Енциклопедія сучасної України. — Т. 1: А. — Київ, 2001. — С. 209.