Айзенберг Михайло Натанович

Михайло Айзенберг
Михайло Айзенберг (2012)
Ім'я при народженніМихайло Натанович Айзенберг
Народився23 червня 1948(1948-06-23)[1] (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР, Росія
Діяльністьпоет, есеїст
Сфера роботиRussian poetryd[2], есей[2], літературна критика[2] і біографія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМосковський архітектурний інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська
Нагороди

CMNS: Айзенберг Михайло Натанович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Михайло Натанович Айзенберг (нар. 23 червня 1948, Москва) — російський поет, есеїст, літературний критик.

Біографія

Народився в 1948 в Москві. Закінчив Московський архітектурний інститут, працював архітектором-реставратором. За радянських часом не публікувався, в пострадянській Росії випустив шість книг віршів та чотири книги есе про сучасну російську поезію. Викладав в Школі сучасного мистецтва при Російському державному гуманітарному університеті. Керував виданням поетичної книжкової серії видавництва «ОГИ», а потім аналогічною серією «Нового видавництва».

Творчість

Поезія Айзенберга не має зовнішніх ефектів та прагне граничного аскетизму виразних засобів в рамках класичної просодії — в цьому відношенні Айзенберг наслідує приклад Владислава Ходасевича. Ліричний суб'єкт віршів Айзенберга набуває, як і у Ходасевича, стоїчні риси, причому обґрунтування цього стоїцизму з часом еволюціонує від соціального (природне для пізньорадянських років відчуття затхлості культурної атмосфери та неможливості творчої реалізації) до екзистенціального.

Статті Айзенберга присвячені ключовим фігурам російської поезії другої половини XX століття — Йосипу Бродському, Всеволоду Некрасову, Євгену Харитонову і відрізняються тонкістю та глибиною конкретних спостережень у поєднанні з прагненням вписати окремих авторів в широкий контекст культурного руху.

Політичні погляди

У березні 2014 року, після російської інтервенції в Україну, разом з рядом інших відомих діячів науки і культури Росії висловив свою незгоду з політикою російської влади в Криму. Свою позицію вони виклали у відкритому листі[3]

Визнання

Праці

  • Указатель имен: Стихи. — М.: Гендальф, 1993.
  • Пунктуация местности: Стихи. — М.: АРГО-РИСК, 1995.
  • Взгляд на свободного художника: Статьи. — М.: Гендальф, 1997.
  • За Красными воротами: Стихи 1997–1999 гг. — М.: ОГИ, 2000.
  • Другие и прежние вещи. — М.: Новое литературное обозрение, 2000.
  • В метре от нас. — М.: Новое литературное обозрение, 2004.
  • Оправданное присутствие: Статьи. — М.: Baltrus, Новое издательство, 2005.
  • Контрольные отпечатки. — М.: Новое издательство, 2007.
  • Рассеянная масса. М.: Новое издательство, 2008
  • Переход на летнее время М.: Новое литературное обозрение, 2008

Примітки

  1. Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.
  2. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  3. Звернення ініціативної групи з проведення Конгресу інтелігенції «проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму» і лист діячів культури на підтримку позиції Володимира Путіна по Україні та Криму. // novayagazeta.ru. 13.03.2014. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 2014-3-16.
  4. Вручены поэтические премии журнала «Новый мир» // Новости Книжного навигатора [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.]. (рос.) — 16.12.2008.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya