Айна Муценієце
Айна Муценієце (латис. Aina Muceniece; 23 березня 1924, Катлакалнська волость[lv], Ризький повіт — 14 лютого 2010, Єлгава) — латвійська медикиня, винахідниця протиракового препарату Rigvir[en], засновниця практичної віротерапії раку[джерело?]. Життєпис1941 року закінчила в Ризі Комерційне училище Віліса Олавса. Того ж року опинилася в евакуації в Росії, пройшла прискорену підготовку як медсестра і почала працювати у військовому шпиталі в Ярославлі. 1942 року почала вчитися в Першому московському медичному інституті, по закінченні Другої світової війни перевелась на медичний факультет Латвійського державного університету, який закінчила 1948 року. Одночасно з 1946 року почала працювати в Інституті мікробіології АН Латвійської РСР під керівництвом А. М. Кірхенштейна — спочатку старшою лаборанткою, потім, після захисту диплома, науковою секретаркою. 1954 року захистила дисертацію кандидата медичних наук. 1959 року зайняла посаду старшого наукового співробітника. У 1960-х роках зацікавилася старовинними розробками в галузі лікування ракових пухлин шляхом зараження хворого вірусом, що знищує ракові клітини. 1965 року заснувала і очолила в Інституті мікробіології лабораторію віротерапії раку, якою керувала до 1989 року. Одночасно працювала науковою консультанткою в клінічній лікарні імені Страдиня (аж до 2003 року). 1974 року здобула ступінь доктора медичних наук. Науковим досягненням Муценієце є виявлення кишкових вірусів, отриманих з кишечника маленьких дітей, які не тільки здатні знищувати пухлину, але й не спричиняють організму людини значної шкоди. В лабораторії Муценієце було перевірено 60 різних кишкових вірусів, один з них, з найбільш вираженою здатністю знищувати ракові клітини, було названо RIGVIR.[1][неавторитетне джерело] Нагороди
Публікації
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
