Академія наук Туркменської РСР

Акаде́мія нау́к Туркме́нської РСР — вища наукова установа Туркменської РСР.

Заснована 1951 на базі Туркменського філіалу АН СРСР, перебувала в місті Ашхабаді.

Президент — Г. А. Чариєв.

У 1991 році після здобуття незалежності Туркменістаном була перейменована у «Академію наук Туркменістана».

У 1998 за указом президента Туркменії Сапармурата Ніязова була ліквідована. Після його смерті декілька років підтримувалась добровольцями.^[1]

12 червня 2009 за указом нового президента Гурбангули Бердимухамедова була відновлена на державному рівні. 1 Лютого 2019 підписав указ про позбавлення академії фінансування протягом 3 років.^[1]

До складу АН (1958) входять три відділи:

• 1) фізико-технічних, геологічних і хімічних наук,
• 2) біологічних наук,
• 3) суспільних наук.

В системі АН 9 інститутів, ботанічний сад, ряд музеїв, Туркменська археологічна комплексна експедиція та інших наук. установи.

В складі АН (1959) — 2 почесні академіки, 12 академіків і 18 членів-кореспондентів.

В плані наукових робіт велика увага приділяється:

• вивченню продуктивних сил республіки,
• питанням геології,
• антисейсмічного будівництва,
• використанню хімічної сировини,
• розвитку хімічної промисловості,
• енергетичних і водних багатств,
• тваринництва,
• іригаційним проблемам та іншим.

1957 інститути АН опублікували близько 40 наукових праць, в тому числі «Історію Туркменської РСР» (2 тт.), збірник праць з філософії, переклад давньоіндійського епосу «Махабхарата» (4 тт.).

АН Туркменської РСР здійснювала творчу співдружність з науковими установами СРСР, підтримувала зв'язки з зарубіжними вченими.

Видавалися «Вісті» та інші праці.

1. ↑ ^{а б} Туркменистан прекращает финансирование науки | Новости Таджикистана ASIA-Plus. www.asiaplustj.info. Процитовано 10 листопада 2024.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.