Аксененко Олег Олександрович

Олег Олександрович Аксененко
Олег Олександрович Аксененко;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	14 липня 1994; Луганськ, Україна
Смерть	20 серпня 2014 (20 років); Іловайськ, Харцизька міська рада, Донецька область, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Псевдо	Аксьон
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Національна гвардія
Формування	«Азов»
Війни / битви	Війна на сході України Бої під Маріуполем (2014—2022); Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Олекса́ндрович Аксе́ненко (Аксьоненко) (нар. 14 липня 1994, Луганськ — пом. 20 серпня 2014, Іловайськ) — український військовик, молодший сержант полку «Азов», Національної гвардії України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).

Життєпис

Народився 1994 року в місті Луганськ. Олег Аксененко брав активну участь у вболівальницькому русі луганського футбольного клубу «Зоря», де був відомий за прізвиськом «Аксьон», яке стало його позивним, коли він добровольцем вступив до лав «Азову».

Активіст Євромайдану. Навесні 2014 року одним із перших вступив до батальйону «Азов». Брав участь в обороні Маріуполя.

Обставини загибелі

Упродовж бою за звільнення Іловайська був поранений осколками гранати в око й ногу, під час евакуації з місця бойового зіткнення помер 20 серпня 2014 року. Групу бійців, в якій перебував Олег, вороги закидали гранатами, перша з яких впала недалеко від Андрія Снітка, який не роздумуючи накрив її своїм тілом. Пораненого Олега доправили до Старобешевого, де, очікуючи на евакуацію з повітря, він помер.^[1]

Похований 24 серпня 2014 року на Байковому кладовищі в Києві.

Нагороди та вшанування

Орден «За мужність» III ст. (посмертно) (17 липня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[2]
Вшановується 20 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[3]
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 3.