Александров Сергій Сергійович (льотчик)

Сергій Сергійович Александров
рос. Сергей Сергеевич Александров
Народження	16 (29) червня 1906  Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть	6 грудня 1971(1971-12-06) (65 років)  Москва, СРСР
Поховання	Введенське кладовище
Національність	росіянин
Країна	СРСР
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	штурмова авіація
Освіта	Борисоглєбський навчальний авіаційний центр підготовки льотного складу імені В. П. Чкалова
Роки служби	1926—1956
Партія	КПРС
Звання	Генерал-лейтенант авіації
Війни / битви	Радянсько-фінська війна, Німецько-радянська війна
Нагороди

Сергій Сергійович Александров (рос. Сергей Сергеевич Александров; 6 липня 1906 — 6 грудня 1971) — радянський авіаційний воєначальник, генерал-лейтенант авіації.

Народився у Санкт-Петербурзі 6 липня^[1] (за іншими даними — 23 травня^[2]) 1906 року. Росіянин. У 1925 році закінчив 1 курс робітфаку.

У лавах РСЧА з 1926 року. У 1927 році закінчив Ленінградську військово-теоретичну авіаційну школу, у 1929 році — Борисоглібську військову авіаційну школу льотчиків.

Проходив військову службу в стройових частинах ВПС Білоруського військового округу. У 1932—1934 роках — начальник школи молодших авіаційних спеціалістів. У 1935 році закінчив Курси з техніки пілотування при Качинській ВАШЛ, у 1937 році — Липецьку вищу льотно-тактичну школу. Командовал ескадрильєю, полком. Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1939—1940 роках, як командир 53-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку, брав участь у радянсько-фінській війні.

Протягом 1940—1943 років командував 5-м запасним авіаційним полком (червень 1940 — грудень 1941), навчальним авіаційним полком при Військовій академії КШС ВПС ЧА. У 1942 році закінчив КУКС при Військово-повітряній академії (Моніно).

На фронтах німецько-радянської війни полковник С. С. Александров з 1 липня 1943 року: заступник командира 308-ї штурмової авіаційної дивізії 3-го штурмового авіаційного корпусу 15-ї повітряної армії (червень — грудень 1943); командир 335-ї штурмової авіаційної дивізії (грудень 1943 — травень 1945). Воював на Брянському, 2-му та 1-му Прибалтійських фронтах. Особисто здійснив 13 бойових вильотів на штурмовикові Іл-2.

Постановою РНК СРСР № 1492 від 26 жовтня 1944 року присвоєне військове звання «генерал-майор авіації».

Після закінчення війни командував бомбардувальною авіаційною дивізією, штурмовим авіаційним корпусом. У 1947—1951 роках — генерал-інспектор штурмової авіації Головної інспекції ВПС СРСР. З грудня 1951 по лютий 1955 року — командувач 34-ї повітряної армії.

Постановою РМ СРСР № 1090 від 31 травня 1954 року присвоєне військове звання «генерал-лейтенант авіації».

Протягом 1955—1956 років — генерал-інспектор з авіації 10-го Управління Генштабу ЗС СРСР.

У грудні 1956 року вийшов у запас. Мешкав у Москві, де й помер. Похований на Введенському кладовищі.

• орден Леніна;
• два ордени Червоного Прапора (1940, …);
• орден Суворова 2-го ступеня (19.04.1945);
• орден Кутузова 2-го ступеня (22.07.1944);
• орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (18.02.1944);
• орден Червоної Зірки;
• медалі.

• Александров С. С. Крылатые танки. — М.: Воениздат, 1971 [Архівовано 4 листопада 2018 у Wayback Machine.]. (рос.)