Александрос Пападіамантіс

Александрос Пападіамантіс (грец. Ἀλέξανδρος Παπαδιαμάντης, 4 березня 1851, Скіатос — 3 січня 1911, Афіни) — грецький письменник, прозаїк, один з найзначніших у новогрецькій літературі кінця XIX — початку XX століть.

Біографічні відомості

Александрос Пападіамантіс народився на острові Скіатос, в західній частині Егейського моря. Образ острова буде займати чільне місце в його літературних роботах. Його батько був священиком. Походив зі збіднілої аристократичної родини.

Переїхав до Афін, аби завершити середню школу. Пізніше поступив на факультет філософії Афінського університету, але так і не завершив своє навчання. Заробляв на життя журналістською роботою, написанням белетристики, коротких історій до кількох романів, що вийшли в серії.

Він ніколи не був одружений, вів усамітнене життя, був відомий як відлюдник — космокалогерос (мирський монах). Жив у злиднях. Наприкінці життя повернувся на рідний острів, де і помер від пневмонії.

Творчість

У літературу Александрос Пападіамантіс прийшов 1869 року із романом «Переселенка», надрукованим у константинопольській газеті «Неологос». 1873 року в журналі «Мі Ханесе» надруковано його роман «Продавці нації». Сюжети його творів — дрібні події з життя обивателів, його герої — крамарі, рибалки, селяни, священики, ремісники тощо. Події та конфлікти в житті своїх героїв Александрос Пападіамантіс розцінює з точки зору власної моралі. Він оспівує «чесне життя і чесну працю» своїх героїв, протиставляючи їм «ледарів і нероб». Надзвичайно яскраво і образно Пападіамантіс малює також картини природи своєї батьківщини, що займають велике місце в його творчості.

Непересічне значення Пападіамантіса в новогрецькій літературі полягає в тому, що він з'явився першим реалістичним побутописцем в епоху панування романтизму. Панівному тоді у Греції «розбійницькому» роману він протиставив побутове, реалістичне оповідання. Пападіамантіс по праву вважається батьком новогрецької розповіді.

Ще за життя письменника та в перші десятиліття після його смерті цінність його творів дещо применшувалася тією обставиною, що всі вони написані кафаревусою — штучною мовою, що тяжіла до давньогрецької мови з домішкою елементів церковно-візантійської, або середньогрецької мови. Цим пояснюється мала читаність творів Пападіамантіса у зазначений період.

Його оповідання видані в 11 томах. Найкращі з них — «Вбивця», «Рожеві береги», «Хвора на холеру». Більшість з них перекладено кількома іноземними мовами.