Александр Кричинський

Александр Кричинський
Помер	13 жовтня 1673(1673-10-13)[1]  Бар, Річ Посполита
Країна	Річ Посполита  Велике князівство Литовське
Учасник	Хмельниччина і Польсько-турецька війна 1672-1676
Титул	бей
Військове звання	ротмістр
Конфесія	іслам
Рід	Кричинські
Батько	Ян Кричинськийd

Олександр Кричинський (? — 13 листопада 1673) — військовий діяч Великого князівства Литовського, ротмістр татарської коронної кінноти. Воював спочатку на боці Речі Посполитої, а з 1672 року на боці Османської імперії.

Походив з литовсько-татарського князівського роду Кричинських, видозміненого гербу «Радван». Син Яна Кричинського^[be], військового та чиновника Великого князівства Литовського.

Брав участь у військових діях проти повстання під проводом Богдана Хмельницького.

1653 року служив товаришем у татарській хоругві Єремії Вишневецького. 1654 року став ротмістром татарської коронної хоругви^[pl]. Брав участь у польсько-московській війні 1654—1667.

Під час польсько-турецької війни 1672—1673 рр. підняв повстання деяких татарських хоругов, які багато років не отримували зарплату, і разом із ними вступив на службу до султана^[2]. Був призначений беєм захопленої турками фортеці Бар, але невдовзі серед татарських ротмістрів виникла пропольська змова. У Барі спалахнула боротьба між татарами, в якій був убитий Кричинський. Комендантом Бара став його син, який продовжував протурецьку лінію батька, а новим беєм став Хусейн Муравський^[3][4].

Історія Кричинського могла надихнути Генрика Сенкевича на створення постаті Азії Тугайбейовича^[pl] в романі Пан Володийовський"^[5].

• Станіслаў Думін. Крычынскія // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2007. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)
• Borawski P. Tatarzy w dawnej Rzeczypospolitej, Warszawa: Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1986, ISBN 83-205-3747-9. (пол.)