Александр (син Деметрія Поліоркета)

Александр
дав.-гр. Ἀλέξανδρος
Народився	303—298 роки до н. е.
Помер	Елліністичний Єгипет
Країна	Стародавня Македонія
Місце проживання	Александрія[1]
Знання мов	давньогрецька
Рід	Антигоніди
Батько	Деметрій I Поліоркет
Мати	Деїдамія
Брати, сестри	Стратоніка Сирійська, Філа[d], Деметрій Худийd, Коррагd, Антигон II Гонат і Деметрій Красивий

Александр (дав.-гр. Ἀλέξανδρος; у проміжку 303—298 років до н. е. — III століття до н. е.) — син діадоха Деметрія Поліоркета та його дружини Деідамії Епірської. Жив та помер у Єгипті, припускається, що він там перебував як заложник. Можливо, згадується в одному папірусі з Архіву Зенона.

Александр був сином діадоха Деметрія Поліоркета та Деідамії, дочки епірського басилевса Еакіда. Оскільки його батьки уклали шлюб у 303 до н. е., а матір померла у проміжку від 300 до 298 до н. е., виходить, що Александр народився у проміжку 303—298 років до н. е.^[2] Александр мав багато сестер та братів від зв'язків батька з іншими жінками. За однією з версій, він мав повнорідну сестру Стратоніку^[3][4].

Згідно Плутарху, Александр жив і помер у Єгипті^[5]. На думку німецького історика Карла Юліуса Белоха, Александр потрапив до Єгипту після того, як діадох Птолемей Лагід захопив місто Саламін на Кіпрі та взяв у полон матір та дітей Деметрія Поліоркета^[3]. Дослідник Едвін Вебстер вказував на помилковість цього твердження, оскільки, згідно Птутарху, Птолемей невдовзі відпустив бранців, обсипавши їх дарами та почестями^[6][2].

Вебстер припускав, що коли заложник Птолемея, епірський принц Пірр, був відпущений на свободу^[7], він залишив замість себе свого племінника Александра^[2]. За іншою версією, Деметрій Поліоркет віддав свого сина у заложники разом з Пірром під час укладення мирного договору з Птолемеєм у 297 до н. е. Науковець Роджер Багналл^[en] припустив, ще однією заручницею була Стратоніка, дочка Деметрія та Деідамії^[4].

Іншим припущенням Вебстера було ототожнення сина Деметрія з однойменною персоною згаданою у папірусі P. Lond. Inv. 7.2052^[8], який входить до Архіву Зенона. Тим самим Вебстер полемізував з версією висунутою раніше російським істориком Михайлом Ростовцевим, який ототожнював Александра з папірусу з однойменним сином діадоха Лісімаха та його одриської дружини^[9][10]. Як зазначав Вебстер, після смерті Птолемея I, його наступник Птолемей II Філадельф залишив Александра заложником, оскільки він був єдинокровним братом македонського басилевса Антигона II Гоната[9].

Зазначений у папірусі Александр мешкав в Александрії і був людиною високого статусу, оскільки будучи заложником, мав мінімум двох рабів. Папірус датований першими роками правління басилевса Птолемея III Евергета і на момент його створення Александру повинно було бути 50-60 років, якщо він залишався живим. З папірусу відомо, що двоє його рабів, вавилонський банник Філлін та мідійський конюх Амінта, відійшли у власність до діойкета Аполлонія^[en], однак втекли від нього^[9][10][4].

Французький історик П'єр Левек^[fr] назвав гіпотезу Вебстера «спокусливою», але бездоказовою^[4].

• Плутарх. Порівняльні життєписи.
• Bagnall Roger S. Archagathos Son of Agathocles, Epistates of Libya : [англ.] / herausgegeben vom Zentralinstitut für Alte Geschichte und Archäologie der Akademie der Wissenschaften der DDR // Philologus. — Berlin : Akademie Verlag, 1976. — Bd. 120. — С. 195—209.
• Edwin W. Webster. Alexander, the Son of Demetrius Poliorcetes : [англ.] // Classical Philology. — 1922. — Bd. 17. — S. 357—358.
• Michael Rostovtzeff. A Large Estate in Egypt in the Third Century B.C., a Study in Economic History : [англ.]. — The University, 1922. — 209 p.