Алекс Рафаель Мескіні
Алекс Рафаель Мескіні (порт. Alex Raphael Meschini, нар. 25 березня 1982, Корнеліу-Прокопіу) — бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Виступав, зокрема, за «Інтернасьйонал» та «Корінтіанс», вигравши з кожним по Кубку Лібертадорес, а також провів кілька матчів за національну збірну Бразилії. Клубна кар'єраРанні рокиНародився 25 березня 1982 року в місті Корнеліу-Прокопіу в сім'ї фермерів[1]. Вони були нащадками вихідців з Італії; прабабуся Алекса по батьківській лінії прибула до Бразилії з цієї країни[2]. Коли Алексу виповнився один рік, його батьки переїхали в Ітамбе. У віці 7 років, сім'я знову переїхала, опинившись в Санта-Амелії. У цьому місті пройшло дитинство Алекса[3]. Алекс — вихованець міні-футбольного клубу «Атлетіко Пірассунунгенсе», в яку він прийшов у віці 9 років. Коли Алексу виповнилося 16 років, він з родиною переїхав у Кампінас, де почав грати за молодіжну команду «Прімавера»[3], куди він був приведений своїм двоюрідним братом[4]. У 2001 році він перейшов в клуб «Гуарані» (Кампінас). Дебютною грою футболіста став матч проти молодіжного складу клубу «Капіварі»[4]. Прихід у цей клуб допоміг родині Алекса: «Нам не вистачало їжі, і мій прихід в клуб „Гуарані“ допоміг нам в цих важких обставинах»[1]. 2003 року Алекс дебютував в основному складі клубу в матчі з «Уніао Барбаренсе»[5]. У «Гуарані» Алекс швидко став гравцем основного складу, провівши за 2 сезони 54 матчі і забивши 7 голів[5]. У цій команді він частіше займав позицію лівого вінгера, при цьому він став штатним виконавцем кутових та штрафних ударів[5]. «Інтернасьйонал»10 березня 2004 року Алекс перейшов в «Інтернасьйонал», який заплатив за перехід хавбека понад 450 тис. євро[6][5]. У серпні він отримав травму на лівій щиколотці, через що не виступав 3 місяці[3]. З 2005 року Алекс став відігравати важливу роль у складі команди. Однак у цьому і наступному сезонах Алекс часто опинявся в «лазареті» команди через травми[7][8] і у чемпіонаті Ріу-Гранді-ду-Сул 2005 року, переможного для клубу, Алекс провів лише 2 гри[9]. Причиною чого стало пошкодження правого коліна в лютому, через що гравець не виступав 4 місяці, і травма лобкової кістки, отримана в жовтні в матчі Кубка Лібертадорес[3]. При цьому півзахисник виходив на поле на декількох позиціях, включаючи лівого півзахисника і другого нападника[7]. У наступному сезоні Алекс знову частину матчів пропустив через травму лобкової кістки, викликану паховою грижею, і не виступав з червня по вересень[3] Однак він допоміг клубу виграти Кубок Лібертадорес, на якому провів 8 матчів і забив 1 гол[10] клубний чемпіонат світу. У грудні 2006 року Алексом цікавився московський ЦСКА, якого рекомендував тренер клубу з фізпідготовки Паулу Пайшау, але клуб не купив футболіста[11]. У січні 2007 року Алекс травмував м'язи стегон, пропустивши два місяці[3]. У тому ж році, остаточно вилікувавшись від травм, він став твердим гравцем основного складу команди і допоміг клубу виграти Рекопу Південної Америки, на якій провів обидва матчі і забив 1 гол. Влітку йому запропонував контракт німецький «Вольфсбург», однак ціна в 8 млн євро не влаштувала бразильців[7]. Також Алексом цікавилася «Барселона», яка шукала підсилення на лівий фланг півзахисту[12], але віддала перевагу іншому гравцю. У грудні Алекс знову отримав рецидив травми лобкової кістки, викликаною паховою грижею[3]. У 2008 році Алекс отримав у клубі футболку з номером 10[13]. Це відбилося і на грі: головний тренер команди Абел Брага дозволив Алексу регулярні зміщення в центр поля[3]. У цьому ж році він став найкращим бомбардиром Ліги Гаушу, завоював з командою Кубок Дубаї і Південноамериканський кубок, в якому став, разом з партнером по команді Нілмаром, найкращим бомбардиром, забивши 5 голів у 5 проведених матчах[14]. Алекс забивав велику кількість голів зі стандартних положень, 5 років він був штатним пенальтістом «Інтернасьйонала», за цей період не забив з 11-метрової позначки лише один раз[15]. Влітку 2008 року Алексом цікавилися кілька клубів, включаючи московський «Спартак»[16], однак ціна в 14 млн євро, в яку оцінював Алекса «Інтернасьйонал», потенційним покупцям не підійшла[17]. За підсумками голосування за приз найкращому футболістові Південної Америки 2008 року Алекс зайняв 9-е місце[18]. В одному зі своїх останніх матчів за «Інтернасьйонал», 28 січня 2009 року, Алекс був вилучений з поля, після чого почалися на трибунах безлади[19]. Останній матч за «Інтер» Алекс провів у чемпіонаті штату Ріу-Гранді-ді-Сул 15 лютого 2009 року проти клубу «Жуїз», в якому забив 2 голи, а його команда перемогла 5:1[20]. Всього за «Інтернасьонал» Алекс провів 168 матчів і забив 68 голів[1]. «Спартак» (Москва) 27 лютого 2009 року за 5 мільйонів євро перейшов в московський «Спартак», при цьому клуб заплатив ще й 2 млн євро самому гравцеві, що володів 30 % свого договору[3]. Перед цим Алекс встиг зіграти кілька матчів за «Інтер» і забити кілька м'ячів у Лізі Гаушу 2009 року (яку «колорадос» в підсумку виграли вже без Алекса). Алекс підписав контракт зі «Спартаком» на 5 років[21], його щомісячна заробітна плата становила 200 тис. євро, плюс 15 тисяч за кожну перемогу клубу[22]. 
2 березня Алекс був представлений команді і провів перше тренування зі «Спартаком»[24]. У клубі Алекс отримав 12-й номер[25]. 15 березня Алекс дебютував у складі «Спартака» в матчі 1-го туру чемпіонату Росії проти «Зеніту»; головний тренер «Спартака» Мікаель Лаудруп залишився задоволений дебютом бразильця[26]. У другому турі, з краснодарською «Кубанню», Алекс не реалізував пенальті, а його команда програла 0:1[6]. 5 квітня в 3-му турі чемпіонату Росії у домашній грі проти «Спартака» з Нальчика Алекс забив свій перший гол за «Спартак»[27], який був забитий прямим ударом зі штрафного[28][29][30][31]. Цим м'ячем Алекс відкрив рахунок у матчі на 44 хвилині, в результаті гол виявився переможним у грі, яка закінчилася з рахунком 2:0 на користь спартаківців[27]. За підсумками своєї гри у кінці вересня був викликаний в збірну Бразилії[32]. Після гри 23-го туру, коли його команда перемогла «Том» з рахунком 5:0, Алекс висловився щодо своєї можливої участі в іграх збірної Бразилії[33]: «Ви не уявляєте, як я був щасливий, коли дізнався, що Дунга викликав мене в збірну! Дуже сподіваюся, що завдяки грі за „Спартак“ закріплюсь і в національній команді. Ви, можливо, дивуєтеся такої заяви, але я постараюся довести його закономірність в найближчих іграх Бразилії»[6].  4 жовтня у матчі з «Амкаром» Алекс вивів «Спартак» на поле у статусі капітана команди[34]. Алекс виграв у складі «Спартака» срібні медалі чемпіонату Росії, чим був засмучений: «Я люблю завжди і в усьому бути першим. Другим або третім бути не терплю. Мені важко усвідомлювати, що ми могли бути і вище. Адже все було в наших руках. Разом з тим я зазначу, що команда виконала одне з двох поставлених перед нею завдань — пробилася в Лігу чемпіонів. З урахуванням того, що команді в цьому році було непросто і вона долала важкі етапи, такий результат не може не радувати. Але якщо говорити об'єктивно, команда-чемпіон не створюється менше ніж за рік. У нас не було великої кількості часу, щоб награти кістяк, і всі це прекрасно знають»[35]. Після закінчення сезону він був визнаний кращим центральним півзахисником чемпіонату Росії[36]. На думку спортивного телекоментатора Георгія Черданцева, вся гра «Спартака» в сезоні 2009 була побудована на Алекса[37]. У першому матчі «Спартака» в 2010 році Алекс виступив не дуже вдало[38], але вже у другій грі з пітерським «Зенітом» зробив гольову передачу; гра завершилася внічию 1:1[39]. У третій грі сезону Алекс зробив дві результативні передачі, які призвели до голів, принісши клубу перемогу над московським «Локомотивом»[40]. 25 квітня, у грі зі «Спартаком-Нальчиком», Алекс отримав дві жовті картки[41], при цьому другу бразилець заробив вже після фінального свистка за неспортивну поведінку[42]. 6 травня Алекс забив свій перший гол у сезоні, вразивши ворота «Анжі»; у цій же грі він знову вивів «Спартак» на поле у статусі капітана команди[43]. В цілому, початок сезону вийшов у Алекса невдалим; Тренер Валерій Карпін пов'язував це з психологічними проблемами гравця[44]. 15 серпня, у грі з московським «Локомотивом», Алекс віддав дві гольові передачі та взяв участь ще в одному голі; його команда перемогла у грі з рахунком 3:2[45]. 15 жовтня Алекс, після довгої перерви, забив гол ударом зі штрафного, в тій же грі він отримав мікронадрив м'яза правого стегна[46], вилетівши на кілька тижнів[47]. 4 листопада бразилець повернувся на поле[48]. Але вже 8 листопада знову травмувався[49]. 9 грудня, в останньому матчі сезону з клубом «Жиліна» Алекс забив гол і зробив гольову передачу, принісши перемогу своїй команді з рахунком 2:1[50]. Всього за сезон він провів 27 матчів і забив 5 голів.  У першому матчі 2011 року, проти швейцарського «Базеля», Алекс взяв участь у всіх трьох голах своєї команди, яка виграла поєдинок з рахунком 3:2[51]. 10 березня 2011 року Алекс дальнім ударом вразив ворота амстердамського «Аякса» в матчі 1/8 фіналу Ліги Європи, принісши перемогу своїй команді з рахунком 1:0. У матчі-відповіді в Москві забив гол зі штрафного. У підсумку «Спартак» переміг 3:0. У квітні півзахисник задумався про відхід з клубу[52]. У травні трансфером Алекса зацікавився «Корінтіанс», що запропонував за перехід півзахисника 6 млн євро[53]. 13 травня «Спартак» і «Корінтіанс» домовилися про продаж футболіста[54]. Причиною від'їзду півзахисника на батьківщину стала важка вагітність його дружини, під час якої була небезпека викидня, в результаті чого син Алекса народився недоношеним на сьомому місяці; а бразилець регулярно відлучався з команди додому для того, щоб підтримати дружину[55][56]. «Корінтіанс»17 травня 2011 року Алекс підписав контракт з клубом «Корінтіанс» до грудня 2014 року[57][58]. Сума трансферу склала 6 млн євро[59]. Він сказав:
29 червня Алекс дебютував у складі «Корінтіанса» у матчі бразильського чемпіонату з «Баїєю», вийшовши на заміну на 66-й хвилині гри[62]. 7 серпня він забив перший м'яч за клуб, вразивши ворота «Атлетіко Паранаенсе». У вересні Алекс в матчі з «Сантосом» невдало зіткнувся з суперником, у нього почалися судоми, і він втратив свідомість[63]. Він був відправлений до лікарні швидкої допомоги, де перевірка не виявила у нього ніяких пошкоджень[64]. У 2011 році Алекс допоміг Корінтіансу виграти п'ятий чемпіонський титул в Бразилії, а в наступному сезоні — вперше в історії «Тімао» — завоювати Кубок Лібертадорес. Алекс пропустив лише 2 останні гри групового етапу, зігравши в 12 з 14 матчах в ході переможної кампанії. Він також відзначився одним забитим голом у повторній грі 1/8 фіналу у ворота «Емелека». В обох фінальних матчах Алекса міняли в кінці матчів, проте це були виключно тактичні заміни-на 92-й хвилині в Буенос-Айресі і на 89-й хвилині в Сан-Паулу. Таким чином, через 6 років, Алекс вдруге став володарем Кубка Лібертадорес. «Аль-Гарафа»20 липня 2012 року Алекс перейшов в катарський клуб «Аль-Гарафа», підписавши трирічний контракт[65]. У новій команді став грати із співвітчизниками Дієго Тарделлі та Афонсо Алвесом, а у січні 2014 року в клуб прийшов ще й Нене. Втім Алекс у новій команді не був основним гравцем, забивши лише 6 голів у 19 матчах чемпіонату. «Інтернасьйонал»20 липня 2013 року Алекс повернувся в «Інтернасьйонал»[66], з яким ще два рази виграв чемпіонат штату. 11 січня 2017 року «Інтернасьонал» і Алекс, за обопільною згодою розірвали контракт[67], а у червні 2017 року футболіст завершив кар'єру[68]. Виступи за збірнуУспіхи футболіста 2008 року були відзначені тренером національної збірної Бразилії Дунгою[69]. 12 жовтня 2008 року Алекс дебютував у збірній країни у відбірковому матчі на чемпіонат світу 2010 року, замінивши на 70-й хвилині Кака. Втім заграти у складі «селезао» Алекс так і не зумів, провівши у формі головної команди країни 3 матчі. СтатистикаКлубний
Примітка: чемпіонат штату — тільки для Бразилії. Під іншими турнірами маються на увазі Суперкубки, міжконтинентальні кубки і Кубки Ліги різних країн і континентів. В збірній
Титули і досягненняКомандний
Особистий
Особисте життяУ Алекса є два старших брати, один з яких став банкіром, а інший агрономом[74]. Одружений з Ганною Паулі. Син Лукас (нар. 2006)[3], син (нар. квітень 2011)[75]. Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
