У січні 1919 року перейшов на роботу в Кам'янець-Подільський державний український університет. Працював там асистентом кафедри фізики. З квітня 1919 року був там астрономом-наглядачем. З жовтня 1919 викладав на фізико-математичному факультеті описову астрономію, згодом — також тригонометрію та сферичну геометрію[1].
З 1921 року працює в Кам'янець-Подільському інституті народної освіти, спочатку на посаді другого секретаря президії інституту, потім на посаді секретаря факультету професійної освіти[1].
У серпні 1922 року через хворобу звільнився з інституту. 24 квітня 1923 року помер[1].
[4 повідомлення про смерть] // Червоний шлях. — 1923. — 26 квітня. — С. 1.
Ясінський. Олександр Аленич: Некролог // Червоний шлях. — 1923. — 28 квітня. — С. 3.
Біднов В. Український астроном Олександр Аленич (1890—1923) // Літературно-науковий вісник. — 1931. — Т. 105.
Мошак М. Кам'янецьке вогнище культури // Подільське братство: Інформаційний вісник. — № 1. — Кам'янець-Подільський, 1991. — С. 6—7.
Геринович В. До історії Кам'янець-Подільського Інституту Народної Освіти // Подільське братство: Інформаційний вісник. — № 2. — Кам'янець-Подільський, 1992. — С. 7—8.
Завальнюк О. М. Історія Кам'янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918—1921 рр.). — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. — С. 143—149.
Луцкий В. К. История астрономических общественных организаций в СРСР (1888—1941 гг.). — Москва: Наука, 1982. — С. 132—133.