Алентьєв Олександр Олександрович

Алентьєв Олександр Олександрович
Алентьєв Олександр Олександрович
Народився	23 травня 1906; станиця Усть-Бистрянська, тепер Ростовської області, Російська Федерація
Помер	28 квітня 1964 (57 років); місто Київ
Національність	росіянин
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

Олександр Олександрович Алентьєв (23 травня 1906(19060523), станиця Усть-Бистрянська, тепер Ростовської області, Російська Федерація — 28 квітня 1964, місто Київ) — український радянський діяч, хімік-технолог. Доктор технічних наук (1953), професор (1953).

Життєпис

Член ВКП(б) з 1926 року.

У 1934 році закінчив Харківський хіміко-технологічний інститут.

У 1934—1937 роках — інженер, завідувач виробництва на підприємствах силікатної промисловості СРСР.

У 1940—1941 роках — 1-й секретар Кагановицького районного комітету КП(б)У міста Харкова.

У 1941—1942 роках — завідувач відділу хімічної промисловості ЦК КП(б)У.

У 1942—1943 роках — секретар із промисловості Нижньотагільського міського комітету ВКП(б) Свердловської області РРФСР.

У 1943—1946 роках — 1-й секретар Дзержинського районного комітету ВКП(б) Свердловської області.

У травні 1946 — листопаді 1948 року — завідувач відділу науки Управління агітації та пропаганди ЦК КП(б)У.

У листопаді 1948 — 1949 року — завідувач сектору науки і вищих навчальних закладів відділу пропаганди та агітації ЦК КП(б)У.

У 1946—1949 роках — старший науковий співробітник Інституту геологічних наук Академії наук УРСР (за сумісництвом).

З 1949 року — доцент Київського державного політехнічного інституту. У 1951 — 28 квітня 1964 року — завідувач кафедри технології кераміки та скла (потім — технології силікатів) Київського державного політехнічного інституту.

Одночасно в 1952—1954 роках — директор Київського технологічного інституту силікатів. У 1954—1955 роках — декан силікатного факультету, в 1955—1957 роках — декан об'єднаного хіміко-технологічного факультету Київського державного політехнічного інституту.

З 1959 до 28 квітня 1964 року — відповідальний редактор збірника «Хімічна промисловість».

Наукові дослідження у галузі хімії та технології силікатів, розвідки магнезіальних сировинних джерел для потреб промисловості вогнетривів. Досліджував промисловість використання соляних багатств лиманів та соляних озер Української РСР.

Помер 28 квітня 1964 року в Києві.

Основні праці

Рапная окись как составная часть резиновых смесей // Український хімічний журнал. 1950. Т. 16, вып. 3 (співавтор);
Порівняльні дані теплот розчинення рапного оксиду магнію та саткінського магнезиту // Доповіді АН УРСР. 1950. № 1;
Рапа как источник сырья для изготовления магнезиального цемента и высокоогнеупорных материалов // Известия АН СССР. 1951. № 6 (співавтор).