Альберт Брюлльс

	Альберт Брюлльс
	Альберт Брюлльс
	Брюлльс (сидить другий ліворуч) у складі «Брешії»
Особисті дані
Народження	26 березня 1937
	Вілліх, Німеччина
Смерть	28 березня 2004 (67 років)
	Нойс
Вага	72 кг
Громадянство	Німеччина
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
	«Боруссія» (Менхенгладбах)
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Альберт Брюлльс (нім. Albert Brülls, 26 березня 1937, Вілліх — 28 березня 2004, Нойс) — німецький футболіст, що грав на позиції півзахисника, також футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Боруссія» (Менхенгладбах), а також національну збірну Німеччини.

Володар Кубка Німеччини.

Клубна кар'єра

Народився 26 березня 1937 року в місті Вілліх. Вихованець футбольної школи клубу «Боруссія» (Менхенгладбах). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1955 року в основній команді того ж клубу, в якій провів сім сезонів, взявши участь у 163 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Боруссії», був основним гравцем команди. 1961 року допоміг команді здобути перший у її історії трофей — Кубка Німеччини.

1962 року за 100 тисяч марок перейшов до італійської «Модена», ставши першим легіонером в історії західнонімецького футболу. За три роки змінив команду, ставши гравцем «Брешії», де провів ще три сезони.

Протягом 1968–1970 років був граючим тренером швейцарського «Янг Бойз», а завершив професійну ігрову кар'єру на батьківщині у клубі «Нойс», де протягом 1970—1972 років також поєднував виступи на полі з роботою тренером команди.

Завершивши кар'єру, залишився у Нойсі, де й помер 28 березня 2004 року на 68-му році життя.

Виступи за збірну

1959 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Німеччини.

У складі збірної брав участь у чемпіонаті світу 1962 року у Чилі, де був основним гравцем, виходив на поле в усіх трьох матчах групового етапу та в програному 0:1 чвертьфіналі проти югославів. У грі групового етапу проти Швейцарії відкрив рахунок зустрічі, що згодом завершилася перемогою його команди з рахунком 2:1.

За чотири роки поїхав на чемпіонат світу 1966 року до Англії, де провів лише дві гри групового етапу, а його команда дійшла фіналу, в якому у додатковий час поступилася господарям турніру і здобула лише «срібло».

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 25 матчів, забивши 9 голів.