Альбоміцин

Альбоміци́н — нуклеозид-пептидний антибіотик[1]. Вперше одержаний в СРСР мікробіологом Марією Бражниковою разом з Георгієм Гаузе у 1949—1951 роках.

Вводився підшкірно і внутрішньом'язово, переважно дітям при пневмонії тощо.

Примітки

  1. Фармацевтическая химия. Л., Медицина, 1966. с. 74-75(рос.)

Література

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya