Альбрехт Фрідріх Карлович
Альбрехт Фрідріх (Федір) Карлович (нар. 1.01.1800 р., Ченстохова, Польща – 31.03.1871 р., Харків) — лікар, педагог, статський радник, професор, декан медичного факультету Імператорського Харківського університету[1]. БіографіяАльбрехт Фрідріх (Федір) Карлович народився 1 січня 1800 р. в сім’ї міщан. До 1820 року навчався у Кенігсгутте (тепер Хожув, Польща), у гірському училищі[1]. Медичну освіту здобув, закінчивши медичний факультет в Дерптському університеті, де у 1825 році захистив докторську дисертацію з проблем діагностики шкірних інфекцій «De diagnosi esthonicae leprae cutaneae»[2] та був удостоєний звання доктора медицини[3]. Трудова діяльність Федора Карловича почалась з призначення повітовим лікарем у м. Юхнов, Смоленської губернії, з 1827 р. був призначений ординатором Одеської міської лікарні. Альбрехт брав активну участь в наданні допомоги пораненим бійцям у військовому госпіталі, а також у боротьбі з епідемією чуми в Одесі, за що був удостоєний ордена Святої Анни 3-го ступеня і діамантовим перстнем. У 1835 р. займає посаду інспектора Одеської лікарської управи. У цьому ж році заснував благодійну лікарню[3]. Влітку 1837 р., за рекомендацією А. Блюменталя та згоди попечителя округу графа Ю. Головкіна, відбулось балотування Альбрехта Ф. К. на посаду професора терапевтії в Харківському університеті, яке виявилося незадовільним для нового керівника. Обрання таки відбулося у липні 1838 р., у жовтні цього ж року Ф.К. Альбрехт приступив до роботи в клініці. У 1844 р. за дорученням ради Федір Карлович був відряджений до Москви з метою вивчити та застосувати в Харківському університеті всі новаціі[3]. Співтовариство університету високо цінувало професійні якості професора Альбрехта. Свідоцтвом того є те, що після обов’язкової 25-річної служби міністр народної освіти, за клопотанням піклувальника навчального округу і ради професорів, двічі продовжував Фрідріху Карловичу термін служби в університеті на 5 років. Саме в цей період він обирався деканом медичного факультету. У серпні 1868 року статський радник Альбрехт Фрідріх Карлович був звільнений зі служби в званні заслуженого професора. Помер Ф.К. Альбрехт 31 березня 1871 року у Харкові. Наукова та педагогічна діяльністьФ.К. Альбрехт читав клінічні лекції, викладав семіотику, вів практичні заняття в клініці для студентів 3-го курсу. За часи завідування професора Альбрехта Ф.К. вперше стали складатися історії хвороби. Він доклав зусиль для поліпшення внутрішнього розпорядку в клініці, стежив за появою новацій в клінічному викладанні[3]. Напрацювання
Нагороди та звання
Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia