Альошнікова Ліліана Лазарівна
Ліліана Лазарівна Альошнікова (1935–2008) — радянська і російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР. ЖиттєписЛіліана Альошнікова народилась 1935 року. У 1958 році закінчила Театральне училище імені Бориса Щукіна (курс Йосипа Рапопорта)[2]. По закінченні училища прийшла до Московського драматичного театру імені О. С. Пушкіна. Їй майже не давали ролей, і вона незабаром пішла з театру[3]. В кіно дебютувала в 1956 році у фільмі режисера-початківця Юрія Єгорова[3]. Героїні Альошнікової в різних фільмах мають спільні риси: вони відкривають світ заново, вибудовуючи його з крупиць свого життєвого досвіду. Вони глибоко порядні й чесні, випромінюють тепло, підтримку й доброту. Секрет її гри у проникаючій силі впливу з екрану, в чистоті та цілісності, безкомпромісності і вірності.[3] Попрацювавши у 1958—1959 роках акторкою Московського театру імені О. С. Пушкіна Альошнікова з 1967 року перейшла на кіностудію імені Горького. Ліліана Альошнікова померла 2008 року, похована на Донському кладовищі. Урну з прахом підхоронили до могили її чоловіка Якова Сегеля. РодинаЧоловік — актор і кінорежисер Яків Сегель. Син — кінооператор Олександр Альошніков. Мати — балерина Елеонора Бендак. Батько — актор Петро Березов, але він пішов з родини ще до народження дочки, і тому справжнім батьком акторка завжди вважала вітчима — інженера Лазаря Юхимовича Альошнікова. Визнання і нагороди
ТворчістьРолі в театрі
Ролі в кіно
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia