Альтернативне врегулювання суперечокАльтернати́вне врегулюва́ння суперечок, також альтернативне врегулюва́ння спорів (АВС) — група процесів, за допомогою яких вирішуються спори і конфлікти без звернення до формальної системи судочинства. Включає:
В УкраїніПравилами адвокатської етики передбачено, що: “При виконанні доручення адвокат зобов'язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва" (ст. 27) [1]. Це означає, що адвокат має повідомити клієнта про доступність альтернативних способів розв’язання спорів, в тому числі медіації. Закон України "Про захист прав споживачів", прийнятий 10 червня 2023, зобов'язує суб'єкта господарювання інформувати споживача про можливість та порядок позасудового врегулювання споживчих спорів у разі їх виникнення.[1] Це положення застосовується також у разі укладення договору поза торговельним чи офісним приміщенням або дистанційного договору, включаючи способи звернення споживача до органу позасудового врегулювання спорів.[2] Органи позасудового врегулювання спорів цим законом віднесені до суб’єктів системи захисту прав споживачів.[3] Цей закон також встановлює порядок позасудового врегулювання спорів між споживачем та суб’єктом господарювання. Органи позасудового врегулювання спорів розглядають справи, які стосуються:
Цей закон, зокрема заклав підґрунтя для створення в Україні та функціонування механізму позасудового розв'язання споживчих спорів відповідно до вимог Директиви Європейського Парламенту та Ради 2013/11/ЄС від 21.05.2013 про альтернативне вирішення споживчих спорів і про внесення змін до Регламенту (ЄС) No 2006/2004 та Директиви No 2009/22/ЄС.[5] Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
