Альфа-фетопротеїн

Альфа-фетопротеїн
Наявні структури
PDB	Пошук ортологів: PDBe RCSB
Список кодів PDB
	3MRK
Ідентифікатори
Символи	AFP, AFPD, FETA, HPalpha fetoprotein
Зовнішні ІД	OMIM: 104150 MGI: 87951 HomoloGene: 36278 GeneCards: AFP
Онтологія гена
Молекулярна функція	• зв’язування з іоном металу; • GO:0001948, GO:0016582 protein binding;
Клітинна компонента	• extracellular region; • міжклітинний простір; • цитоплазма; • endoplasmic reticulum lumen;
Біологічний процес	• ovulation from ovarian follicle; • SMAD protein signal transduction; • статеве розмноження; • progesterone metabolic process; • посттрансляційна модифікація;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	Більше даних
Ортологи
	174
	11576
	ENSG00000081051
	ENSMUSG00000054932
	P02771
	P02772
	NM_001134; NM_001354717
	NM_007423
	NP_001125; NP_001341646
	NP_031449
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

Альфа-фетопротеїн (АФП, англ. Alpha fetoprotein) — білок, який кодується геном AFP, розташованим у людини на довгому плечі 4-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 609 амінокислот, а молекулярна маса — 68 678^[4]. Це глікопротеїн, що утворюється у людини протягом ембріонального розвитку ентодермальними тканинами і печінкою, або у дорослих у клітинах злоякісних пухлин печінки. Альфа-фетопротеїн фізіологічно виконує функцію фетального транспортного білка, що транспортує мідь, нікель, жирні кислоти і білірубін у крові плоду.^[4]

АФП є структурно спорідненим з іншими транспортними білками, такими як альбумін, вітамін D-синтезуючий протеїн і афалін. Синтез у людини починається на четвертому тижні ембріогенезу, максимально між 12 і 16 тижнями вагітності і майже повністю припиняється після народження. У дорослих вміст білка в крові менше як 40 нг/мл.^[4]^[5]

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MKWVESIFLI	FLLNFTESRT	LHRNEYGIAS	ILDSYQCTAE	ISLADLATIF
FAQFVQEATY	KEVSKMVKDA	LTAIEKPTGD	EQSSGCLENQ	LPAFLEELCH
EKEILEKYGH	SDCCSQSEEG	RHNCFLAHKK	PTPASIPLFQ	VPEPVTSCEA
YEEDRETFMN	KFIYEIARRH	PFLYAPTILL	WAARYDKIIP	SCCKAENAVE
CFQTKAATVT	KELRESSLLN	QHACAVMKNF	GTRTFQAITV	TKLSQKFTKV
NFTEIQKLVL	DVAHVHEHCC	RGDVLDCLQD	GEKIMSYICS	QQDTLSNKIT
ECCKLTTLER	GQCIIHAEND	EKPEGLSPNL	NRFLGDRDFN	QFSSGEKNIF
LASFVHEYSR	RHPQLAVSVI	LRVAKGYQEL	LEKCFQTENP	LECQDKGEEE
LQKYIQESQA	LAKRSCGLFQ	KLGEYYLQNA	FLVAYTKKAP	QLTSSELMAI
TRKMAATAAT	CCQLSEDKLL	ACGEGAADII	IGHLCIRHEM	TPVNPGVGQC
CTSSYANRRP	CFSSLVVDET	YVPPAFSDDK	FIFHKDLCQA	QGVALQTMKQ
EFLINLVKQK	PQITEEQLEA	VIADFSGLLE	KCCQGQEQEV	CFAEEGQKLI
SKTRAALGV

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Білок має сайт для зв'язування з іоном міді. Секретований назовні.

Діагностичне значення

Дуже висока концентрація АФП в крові матері чи у навколоплідних водах може вказувати на наявність вад розвитку плоду. До них належать:

дефекти черевної стінки, такі як омфалоцеле і гастрошизис;
дефекти нервової трубки, як розщеплення хребта (Spina bifida), аненцефалія;
аномалії нирок і сечовивідних шляхів;
синдром Шерешевського-Тернера;
інші вади розвитку плоду (атрезія стравоходу і дванадцятипалої кишки);

Причиною підвищеного вмісту альфа-фетпротеїну може бути і багатоплідна вагітність. Зниження АФП між 14 і 20 тижнями вагітності може бути ознакою синдрому Дауна (трисомія 21) у ненародженої дитини, трисомії 18, затримки внутрішньоутробного розвитку та ін.

Високий рівень альфа-фетопротеїну у чоловіків і невагітних жінок вказує в першу чергу на гепатокарциному, меншою мірою — на хронічний гепатит, цироз печінки. Виявлення вогнищевих утворень неправильної форми із змінами доплерової картини у паренхимі печінки при ультразвуковому дослідженні в поєднанні із наростанням збільшення рівня АФП протягом 6 місяців має розглядатися як наявність гепатокарциноми і відразу спонукати до проведення високоточної хіміоемболізації, або за наявності дрібних пухлин — резекції, черезшкірної абляції чи трансплантації печінки^[6].

Лабораторні тести

Вимірювання вмісту АФП у сироватці крові можна проводити як окремим дослідженням — АФП-тест, так і в комбінації з визначенням рівня інших гормонів: естрадіолу і хоріонічного гонадотропіну — потрійний скринінг.

Недоліки АПФ-тесту

Близько 90 % жінок, у яких було виявлено підвищений рівень альфа-фетопротеїну, народжують здорових дітей. Відхилення від норми часто пов'язане з похибками у встановленні терміну вагітності. Багато вчених вважають, що такий високий рівень «хибно-позитивних» результатів роблять такий тест невиправданим. Заключний діагноз синдрому Дауна та ін. можна поставити тільки після хромосомного аналізу тканин дитини.^[7]

Див. також

Хромосома 4

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:317 (англ.) . Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 26 квітня 2018. [Архівовано 2018-05-02 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б ^в UniProt, P02771 (англ.) . Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
↑ INTERPRO: Alpha-fetoprotein. Архів оригіналу за 2 вересня 2010. Процитовано 1 травня 2012.
↑ Llovet JM, Fuster J, Bruix J. The Barcelona approach: diagnosis, staging, and treatment of hepatocellular carcinoma. Liver Transpl. 2004 Feb. 10(2 Suppl 1): S115-20.
↑ Criticism of the California Alpha Fetoprotein Screening Program

Література

Morinaga T., Sakai M., Wegmann T.G., Tamaoki T. (1983). Primary structures of human alpha-fetoprotein and its mRNA. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 80: 4604—4608. PMID 6192439 doi:10.1073/pnas.80.15.4604
Gibbs P.E.M., Zielinski R., Boyd C., Dugaiczyk A. (1987). Structure, polymorphism, and novel repeated DNA elements revealed by a complete sequence of the human alpha-fetoprotein gene. Biochemistry. 26: 1332—1343. PMID 2436661 doi:10.1021/bi00379a020
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 doi:10.1101/gr.2596504
Beattie W.G., Dugaiczyk A. (1982). Structure and evolution of human alpha-fetoprotein deduced from partial sequence of cloned cDNA. Gene. 20: 415—422. PMID 6187626 doi:10.1016/0378-1119(82)90210-4
Yachnin S., Hsu R., Heinrikson R.L., Miller J.B. (1977). Studies on human alpha-fetoprotein. Isolation and characterization of monomeric and polymeric forms and amino-terminal sequence analysis. Biochim. Biophys. Acta. 493: 418—428. PMID 70228 doi:10.1016/0005-2795(77)90198-2
Liu M.C., Yu S., Sy J., Redman C.M., Lipmann F. (1985). Tyrosine sulfation of proteins from the human hepatoma cell line HepG2. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 82: 7160—7164. PMID 2414772 doi:10.1073/pnas.82.21.7160