Альґірдас Палецкіс
Альґірдас Палецкіс (лит. Algirdas Paleckis, нар. 20 травня 1971, Берн, Швейцарія) — литовський дипломат, політик та оглядач[3], російський шпигун[4]. ЖиттєписНародився 20 травня 1971 року в Берні, Швейцарія у родині дипломата Юстаса Вінцаса Палецкіса, його дідом був литовський політик та журналіст Юстас Палецкіс. 1994 року закінчив Вільнюський університет, здобувши ступінь магістра з журналістики та міжнародних відносин. Кар'єраЗ 1997 до 2001 був першим секретарем Постійної місії Литви при ЄС у Брюсселі. З 2001 до 2003 року був головою східноєвропейського відділу Міністерства закордонних справ Литви. З 15 листопада 2004 до 15 листопада 2007 був членом Сейму. З 24 січня 2005 до 5 травня 2007 був членом Ради Європи[5]. З 2007 до 2008 року працював віцемером Вільнюса. 2008 року заснував партію «Фронт»[en], був її лідером до листопада 2014 року. Нині є політичним аналітиком. Вільно розмовляє литовською, англійською, французькою, російською та німецькою мовами. Кримінальні провадження2011 року литовська влада розпочала кримінальне провадження проти Палецкіса за можливе заперечення ним радянської агресії проти Литви[6]. У межах журналістського розслідування, заявив, що знайшов кількох свідків та балістичні експертизи, які стверджували, що на даху біля Вільнюського телевізійного центру начебто були таємні снайпери, які стріляли в мирних жителів. Потім він публічно заявив, що «схоже, що в січні 1991 року власні люди стріляли у своїх співвітчизників». Суд Вільнюса виправдав Палецкіса в січні 2012 року. Сторона обвинувачення подала апеляцію, йому присудили штраф у розмірі 10,4 тис. литів (€3,1 тис.) 12 червня 2012 року[7]. 2018 року його заарештували знову, за підозрою в шпигуванні на користь Росії[8][9][10]. У березні 2020 року Палецкіса заарештували без пред'явлення обвинувачення (чи початку судового розгляду) на понад 500 днів. Литовська влада заперечила звільнення його під заставу, пояснивши це тим, що він жив у Москві, мав там зв'язки та міг втекти з країни. Палецкіса звільнили під нагляд у квітні 2020 року[11]. 27 липня 2021 року окружний суд міста Шяуляй визнав його винним та засудив до шести років позбавлення волі[4]. Вирок не є остаточним та може бути оскаржений. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia