Аль-Ахталь
Аль-Ахталь ат-Таглібі, справжнє ім'я Гійас ібн Гаус (араб. الأخطل التغلبي, близько 640 — близько 710) — арабський поет. Належав до арабського християнського племені тагліб. Жив в Дамаску при дворах омейядських халіфів[4]. Ім'яАхталь — прізвисько, означає — «балакун» або «людина з довгими, висячими вухами». На жаль, час і причини отримання такого імені не відомі.[5] ТворчістьБагата поетична спадщина аль-Ахталя включає в себе політичну поезію, численні панегірики Омейядам і їх іракським намісникам. Блискучі полемічні вірші на адресу його суперника Джарір ібн Атіі принесли аль-Ахталю широку популярність в мусульманському світі. Аль-Ахталь був також великим майстром поезії про вино. Ці вірші відрізняються точністю і яскравістю деталей і часто виростають в живі і реалістичні картини дійсного життя, передають особисті переживання, радощі й прикрощі любові і дружби і т. ін. Творчість аль-Ахталя зазнала впливу доісламскої арабської поезії. Примітки
Інтернет-ресурси
|
Portal di Ensiklopedia Dunia