Алєксандер Людвік Незабітовський

Алєксандер Людвік Незабітовський
Народився	1630
Помер	не пізніше 1 травня 1675
Країна	Річ Посполита
Посада	белзький каштелян, староста Перемишльськийd, сандецький каштелянd, Q123384101? і стольник брацлавськийd
Рід	Незабітовські

Александер Людвік Незабітовський гербу Любич (пол. Aleksander Ludwik Niezabitowski; бл. 1630 — перед 1 травня 1675) — військовик, урядник Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Незабітовських гербу Любич.

Походив з незаможної шляхти, дідичним володінням якої було село Нєзабітув (пол. Niezabitów) на заході Люблінщини. Батько — Шимон, мати — його дружина Зофія Луґовська.

Спочатку служив у кварцяному війську під командуванням Станіслава Конецпольського (зокрема, перед березнем 1646). Певне, правда (на думку Станіслава Темберського), що тоді був недисциплінованим, схильним до конфліктів, насилля. Гетьман, певне, погрожував стратою.

1651 року: став брацлавським чесником; був призначений Яремою Вишневецьким одним з опікунів сина Міхала — майбутнього короля. 1652 став стольником брацлавським. З січня 1657 брав участь в приготуванні Львова до оборони. З 1 жовтня 1657 командував козацькою коругвою Рафала Казімежа Маковецького.^[1]

За сприяння В. Д. Острозького-Заславського, від імені Михайла Казимира Радзивілла взяв Перемиське староство 1658 року. Через Катажину Собеську зав'язав стосунки з Яном Собеським.

Учасник виправи за Дніпро 1663—1664 років, перебував в Паволочі. 1664 року став сондецьким каштеляном, перед 19 лютого 1665 став тарноґурським старостою. В липні 1665 року мав конфлікт з канівським старостою Стефаном Станіславом Чарнецьким через командування королівським полком.

Белзький каштелян після призначення королем Міхалом Корибутом. Його попередник — Францішек Мишковський — помер 21 квітня 1669. В серпні 1673 року відбув паломництво до Студениці з метою позбутись 7-річного болю зубів та лівої половини голови. Брав участь в Хотинській кампанії 1673 з власною коругвою гусарів нового збору та реґіментом піхоти. Точно не відомо, чи брав в ній безпосередню участь. Підписав акт вибору королем Яна ІІІ.^[2]

Помер незадовго перед 1 травня 1675 року, коли після нього оберштером його реґіменту став Ян Цетнер.

Правдоподібно, мав частину села Косажев (Люблінщина), Сераковці (Перемищина).

Дружина — Ядвіґа зі Стамірович Стаміровська, дідичка Брухналя поблизу Прилбичів. Донька — Катажина, дружина велюньського каштеляна Войцеха Урбанського.

• Majewski W., Przyboś A. Niezabitowski Aleksander Ludwik h. Lubicz (zm. 1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/1, zeszyt 96. — S. 94—97. (пол.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.