Алі Аміні

Алі Аміні
перс. علی امینی Редагувати інформацію у Вікіданих
Прапор
Прапор
66-й Прем'єр-міністр Ірану
5 травня 1961 — 19 липня 1962 року
Попередник: Джафар Шариф-Емамі
Наступник: Асадолла Алам
 
Народження: 12 грудня 1905(1905-12-12) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тегеран, Іран Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 12 грудня 1992(1992-12-12)[1][2] (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Цвинтар Пассі Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Іран Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Тегеранський університет, Paris Faculty of Law and Economicsd, University of Grenobled і Дар ул-Фунун Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія: Національний фронту Ірану Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Mohsen Amin al-Dawlad Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Fakhr-ol-Dowlehd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди:
Великий Хрест ордена Почесного легіону Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Алі Аміні (перс. علی امینی; 12 вересня 1905 — 12 грудня 1992) — іранський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр країни від травня 1961 до липня 1962 року.

Життєпис

Народився в Тегерані у впливовій родині. Його дідом був Мозаффар ед-Дін-шах. Вивчав право та економіку у французьких вишах у Греноблі й Парижі. Після повернення на батьківщину вступив на службу до міністерства юстиції, а потім — до міністерства економіки. Від 1956 до 1958 року був послом Ірану у США.

5 травня 1961 року очолив уряд Ірану. На посаді прем'єр-міністра почав проводити першу в історії країни аграрну реформу, що вкрай негативно сприйняли шиїтські релігійні діячі та землевласники. На початку 1962 року президент Франції Шарль де Голль нагородив його орденом Почесного легіону. У липні того ж року вийшов у відставку з посту глави уряду[3].

1979 року після Ісламської революції Алі Аміні з родиною переїхав жити до Франції. 1982 року став координатором Фронту визволення Ірану, що виступав за відродження монархії.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Munzinger Personen
  3. latimes.com. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 17 квітня 2018.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya