Аманат (партія)
«Аманат» (каз. Аманат — Завіт предків) — найбільша пропрезидентська партія Казахстану. Заснована 1999 року як партія «Отан» з ініціативи тодішнього президента Нурсултана Назарбаєва, котрий був її лідером до 2021 року. З 23 листопада 2021 року партію очолює Касим-Жомарт Токаєв[1]. Назва«Нур Отан» перекладається з казахської як «Світло Вітчизни». Молодіжне крило партії «Нур Отан» називається «Жас Отан», що перекладається як «Молода Вітчизна». 22 грудня 2006 року на X позачерговому з'їзді партії «Отан» прийнято пропозицію про перейменування Республіканської політичної партії «Отан» на Народно-демократичну партію «Нур Отан», також прийняли проєкт постанови про внесення змін і доповнень до статуту РПП «Отан».[2] 18 жовтня 2013 року Народно-демократичну партію «Нур Отан» було перейменовано на «Нур Отан».[3] 1 березня 2022 року спікер мажилісу Парламенту Казахстану Єрлан Кошанов запропонував перейменувати партію "Нур Отан" на партію "Аманат" (у перекладі з казахської - "заповіт предків"). Касим-Жомарт Токаєв підтримав цю пропозицію. Саме рішення про перейменування було затверджено на позачерговому з'їзді партії. Історія1 березня 1999 року відкрився перший з'їзд Республіканської політичної партії «Отан», на якому були присутні близько 400 делегатів від усіх областей, міст і районів країни. До них входили представники 17 національностей, 104 підприємця та бізнесмена, 67 працівників бюджетної сфери, 122 державних службовців. Делегати одноголосно обрали президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва першим головою партії «Отан». Обрання підтримали Партія народної єдності Казахстану, Демократична партія Казахстану, Ліберальний рух Казахстану, воно завершилось об'єднавчим з'їздом. Згодом до складу партії «Отан» увійшли Партія справедливості, Народно-кооперативна партія Казахстану, Республіканська політична партія праці. Партія «Отан» відразу ж стала найбільш впливовою політичною силою на політичному полі Казахстану. З моменту створення партія має депутатську більшість у парламенті Казахстану. 1999 року 39 членів «Нур Отан» стали депутатами Парламенту, з них 12 — депутати Сенату, 27 — Мажилісу. Партія також здобула перемогу на виборах масліхатів. Представники партії становили депутатську більшість у семи обласних масліхатах, 115 198 міських і районних масліхатів. 9 вересня 2005 року відбувся VIII з'їзд партії «Отан» за участю лідера партії і глави держави Н. Назарбаєва. Уперше з'їзд висунув Назарбаєва кандидатом у президенти Казахстану від партії «Отан» та ухвалив рішення про створення передвиборного блоку «Народна коаліція Казахстану на підтримку кандидата в Президенти Нурсултана Абишевича Назарбаєва. КерівництвоГолова
Перший заступник Голови
ІдеологіяУ прийнятій 2013 року доктрині партії сказано, що «Нур Отан» — «домінантна політична сила, яка консолідує суспільство і забезпечує реалізацію Державного курсу Елбаси». Вся доктрина побудована на похвалах Назарбаєва і його курсу. Самого Назарбаєва оголошено політичним ідеалом партії, він згадується в її доктрині дев'ять разів (як Елбаси).[джерело?] Ідеологія партії відповідно до її доктрини наступна:
КритикаКазахстанська опозиція вважає «Нур Отан» псевдодемократичною і тоталітарною або авторитарною партією, яка сповідує і пропагує культ особистості Назарбаєва. Звинувачується міжнародними організаціями, як-от ОБСЄ, у фальсифікації виборів та використанні адміністративного ресурсу[4]. Ініціатива першого заступника партії Бауыржана Байбека про економію води викликала негативну реакцію і багато демотиваторів[5]. Ініціатива збирати гроші з вчителів на будівництво нової будівлі районної філії партії «Нур Отан» викликала обурення та скарги[6]. Події
Міжнародне співробітництвоПартія підтримує дружнє співробітництво з політичними партіями:
Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia