Амброзіанська бібліотека

Амброзіанська бібліотека італ.
Будівля бібліотеки, фасад на площу Пія ХІ
45°27′49″ пн. ш. 9°11′09″ сх. д. / 45.463479° пн. ш. 9.185788° сх. д. / 45.463479; 9.185788
Країна:	Італія
Тип:	публічна
Розташування	Мілан
Адреса	Мілан, площа Пія ХІ
Заснована	1607
Фонди:	1 550 000 документ[4], 1 600 000 документ[3][5], 40 000 документ[3][5], 1 400 000 том[5] і 3000 документ[5]
Сайт:	Sito ufficiale
Медіафайли у Вікісховищі

Амброзіанська бібліотека (італ. Biblioteca Ambrosiana) — одна з найстаріших бібліотек Італії, розташована в місті Мілан.

Фундатором бібліотеки був кардинал Федеріко Борромео, на той час архієпископ Мілану. Освічений аристократ, князь церкви, він вирішив заснувати бібліотеку в 1602 році. За його метою, вона ставала центром збереження рукописів і книг, потрібних для боротьби з протестантизмом.

Досить швидко бібліотека переросла первісне призначення і стала культурним осередком в Мілані з декількома відділами й функціями (богословськими, освітніми, мистецькими, суто бібліотечними).

За різними підрахунками бібліотеку вважають то другою за роком відкриття в Західній Європі (після бібліотеки Бодлеан в Англії), то четвертою найдавнішою в Італії:

• перша — бібліотека володаря Малатести, заснована в місті Чезена (1454 р. )
• друга — після бібліотеки Бодлеан в Англії ( 1602 р.)
• третя — Biblioteca Angelica, відкрита в Римі у 1604 р.

Читальна зала новоствореної бібліотеки відкрита 8 грудня 1609 року. Її особливістю були вільно розставлені видання, які не прикували ланцюгами до полиць, як то було заведене з середньовіччя аби зашкодити крадіжкам. Поряд була церква Санта-Мария-делла Роза. Її зруйнували у 1831 р. і в 1826—1836 рр. за проєктом міланського архітектора Джакомо Моралья вибудували сучасне приміщення в стилі пізнього класицизму. Будівля використовувалась і як бібліотека, і як пінакотека. Приміщення зайняло дві третини площі колишнього монастиря і церкви Санта-Мария-делла Роза, має декілька фасадів. Біля входу до бібліотеки встановлено мармурову скульптуру засновника — кардинала Федеріко Борромео.

В 1943 році в роки Другої світової війни вибух пошкодив будівлю і ту її частину, де зберігали лібрето стародавніх опер. Всі вони були втрачені. Відновлювально-реставраційні роботи розпочалися 10 років поспіль у 1952 р. за проєктом архітектора Луїджи Каччіа Домініоні.

У 1990—1997 роках відбулася чергова реставрація будівлі.

• 
  Фасад на Сан Сеполькро
• 
  Сучасний вхід до бібліотеки
• 
  Монумент Федеріко Борромео.

Це не тільки бібліотека, а справжній культурний осередок міста. Про це подбав ще засновник бібліотеки — Федеріко Борромео, що окрім рукописів і видань передав сюди свою збірку картин і скульптур, заснувавши Пінакотеку. На базі бібліотеки створили також Амброзіанську художню академію і школу по вивченню мов.

Вже в XVII ст. розпочалися пошуки нових видань і рукописів для бібліотеки. Серед перших надходжень — рукописи бенедиктинського монастиря Боббіо (1606), рукописи, придбані в країнах Західної Європи й Близького Сходу, зібрання бібліофіла з міста Падуя — Пінеллі (1608), звідки привезли 70 пакунків з виданнями та 800 рукописів.

По смерті кардинила-фундатора, заклад почав отримувати видання і рукописи за заповітом. Серед надходжень — 12 рукописів Леонардо да Вінчі (серед яких і Атлантичний кодекс), альбом з малюнками художника Рубенса, гравюри майстрів Італії і Європи, живопис майстрів Італії тощо. В роки військового захоплення Ломбардії військами Наполеона, частка фондів Амброзіанської бібліотеки була конфіскована і перевезена у Париж. Лише частку вивезених фондів вдалося повернути в Мілан. Фонди бібліотеки складають.

• 30.000 рукописів
• 12.000 пергаментів
• 2.300 інкунабул (першодруків)
• 10.000 малюнків
• 30.000 гравюр, середньовічні печатки, нумізматичні колекції, археологічні знахідки.

• 
  Сандро Боттічеллі, Мадонна з намовлям і янголами, 1495 р.
• 
  Леонардо да Вінчі. Портрет музиканта
• 
  Жінка художниця Феде Гіліція, портрет ченця історика Паоло Морі́джа, 1596 р.
• 
  Доменіко Гірляндайо, поклоніння немовляті Христу, 1488 р.
• 
  Леонардо да Вінчі.Можливо, Беатріче д'Есте.
• 
  Брамантіно, Мадонна з вежами на тлі, 1520 р.
• 
  Моретто да Брешиа, мучеництво Св. Петра Веронського, 16 ст.
• 
  Франческо Гварді, пейзаж з вершником, 1750 р.

• 
  Колесо-механізм
• 
  велетенський лук
• 
  Жіночий торс ( анатомічний малюнок )
• 
  анатомічний малюнок кістяку
• 
  Серце, анатомічний малюнок
• 
  спосіб пересування по воді без човна
• 
  варіанти гармат
• 
  Архімедів гвинт і механізми

• 
  Жертвоприношення вином Ахілла
• 
  Бенкет, арабський малюнок 1275 р.
• 
  Сімоне Мартіні. Малюнок до твору Вергілія.
• 
  Майстер з Сирії, страус на гніздовищі, 1335 р.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амброзіанська бібліотека

• Catalogus codicum graecorum Bibliothecae Ambrosianae (Mediolani 1906) Tomus I
• Catalogus codicum graecorum Bibliothecae Ambrosianae (Mediolani 1906) Tomus II
• Sito ufficiale [Архівовано 6 січня 2021 у Wayback Machine.]

1. ↑ Anagrafe delle biblioteche italiane — 1990.
   d:Track:Q19753501
2. ↑ SIUSA
   d:Track:Q63142852
3. ↑ ^{а б в} ISTAT 2022 survey on Italian libraries — 2024.
   d:Track:Q124707187
4. ↑ ^{а б} ISTAT 2021 survey on Italian libraries — 2023.
   d:Track:Q124661051
5. ↑ ^{а б в г} www.beniculturali.it
   d:Track:Q116649878