Ананьєв Михайло Ананійович

Ананьєв Михайло Ананійович
Ананьєв Михайло Ананійович
рос. Ананьев Михаил Ананьевич
Народження	15 жовтня 1925 ; Москва, СРСР
Смерть	2011
Країна	СРСР; Росія
Жанр	портрет, батальний жанр і пейзаж
Навчання	Московське художньо-промислове училище імені Михайла Калінінаd
Вчитель	Ахмаров Чингіз Габдурахмановичd
Діяльність	художник
Працівник	Студія військових художників імені Митрофана Грековаd
Член	СХ СРСР
Учасник	радянсько-японська війна
Нагороди

Михайло Ананійович Ананьєв (рос. Ананьев Михаил Ананьевич; 15 жовтня 1925, Москва — 2011) — російський живописець; член Спілки художників СРСР з 1970 року. Заслужений художник Російської Федерації з 1995 року, народний художник Російської Федерації з 2010 року^[1].

Біографія

Народився 15 жовтня 1925 року в місті Москві (нині Росія). Навчався у Московському художньо-промисловому училищі імені Михайла Калініна, з третього курсу якого у 1945 році був призваний до Червоної армії. У складі діючої армії 1-го Далекосхідного фронту брав участь у радянсько-японській війні. Закінчив війну в Маньчжурії, і ще вісім років служив Далекому Сході^[1].

Після демобілізації у 1953 році продовжив навчання на вищому відділенні училища імені Калініна і закінчив його у 1955 році. Його педагогами були Чингіз Ахмаров, Євген Львов. Дипломна робота — розпис на пап'є-маше «Максим Горький на Волзі» (керівник Євген Теляковський). З 1955 року працював у Студії військових художників імені Митрофана Грекова^[1].

Помер у 2011 році^[1].

Творчість

Працював у галузі станкового живопису. Написав:

картини

«Тривога на заставі» (1955, разом з Володимиром Фельдманом);
«На кордоні» (1957);
«Дзержинський у Леніна у Розливі» (1960—1961, подарована Військово-політичній академії імімені Фелікса Дзержинського в Польщі);
«Не пройде» («Бій артилеристів на Можайському шосе», 1962; Бородинський військово-історичний музей-заповідник);
«Вартові неба» (1965);
«Поєдинок біля села Строково» (1966);
«У тилу ворога» (1976);
«Капітуляція Квантунської армії» (1988);

портрети

першого льотчика-космонавта Юрія Гагаріна (1961, Центральний будинок авіації та космонавтики, Москва; варіант — 1962, Центральний музей Збройних сил);
серія «Космонавти» (1963);

пейзажі

«Стара фортеця» (1974);
«Псков. Кутова вежа XV століття» (1970).

Також писав пейзажі Криму, Сибіру та Далекого сходу. Автор серії акварелей «Бородинське поле» (1962). Написав велику серію робіт про будівництво БАМу^[1].

Автор і співавтор 15 діорам, зокрема:

«На дніпровській переправі» (1948);
«Рейкова війна (Партизанська засідка)» (1958, разом з Володимиром Фельдманом, Брянський краєзнавчий музей);
«Штурм Перекопу» (1959—1962, співавтори Марат Самсонов та Володимир Фельдман; Центральний музей Збройних сил);
«Штурм 1945» (1967);
«Розгром польськошляхетських військ загонами козаків та міщан на чолі з Іваном Богуном у Вінниці. Березень 1651 року» (1969, співавтори Петро Жигімонт, Геннадій Марченко; Вінницький краєзнавчий музей)^[2];
«Грудневе збройне повстання 1905 в Пермі» (1970; Пермський краєзнавчий музей);
«Прорив Волинського укріпленого району» (1985, разом з сином Олександром Ананьєвим; Музей історії військ Далекосхідного військового округу у Хабаровську)^[1].

1962 року брав участь у відновленні панорами Франца Рубо «Бородинська битва» для Музею-панорами у Москві. У 1963 році виконав панно «На сторожі Батьківщини»

Учасник виставок з 1957 року. У 1961 році його роботи експонувалися у Парижі.

Примітки

Література

Ананьев Михаил Ананьевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1970. — Том 1 (Аавик—Бойко). С. 131. (рос.)

Біографії Живопис Росія