Анатанас Валіоніс

Анатанас Валіоніс
Народився21 вересня 1950(1950-09-21)[1] (74 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Zabieliškisd, Pelėdnagiai eldershipd, Кедайняйський район, Каунаська областьd, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Литва Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдипломат, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКаунаський технологічний університет і Варшавський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникTadeusz Mołdawad[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовлитовська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаambassador of Lithuania to Polandd, ambassador of Lithuania to Latviad, Minister of Foreign Affairsd і депутат Сейму Литвиd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяНовий союз Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Хреста землі Марії 1 класу Орден Трьох зірок 3 ступеня Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса Grand Cross of the Order of Prince Henry

Анатанас Валіоніс (21 вересня 1950, Забєлішкіс, Кедайняйський район) — литовський дипломат, політик і політолог, міністр закордонних справ Литви у 2000—2006 роках[4].

Життєпис

У 1974 році закінчив механічний факультет Каунаського політехнічного інституту за спеціальністю машинобудування. У 1990—1994 рр. був студентом докторантури на факультеті журналістики та політології Варшавського університету. У 1994 р. здобув науковий ступінь доктора гуманітарних наук у галузі політології на основі дисертації під назвою «Трансформація політичної системи Литви у 1988—1993 роках».

У 1974—1976 роках працював майстром у компресорному відділенні Каунського м'ясокомбінату. У 1976—1980 роках був начальником компресорного відділу м'ясокомбінату в Таураге.

З 1980 року був штатним працівником Комуністичної партії Литви. У 1980—1985 роках працював інспектором департаменту промисловості та транспорту райкому Комітету КП в м. Таураге, а з 1985 по 1990 рр. — інспектором департаменту сільського господарства та продовольчої промисловості ЦК Компартії Литви. У 1990 році був начальником департаменту планування та міжнародного співробітництва департаменту харчової промисловості Міністерства сільського господарства.

Входив до складу КПРС, Комуністичної партії Литви та Литовської демократичної партії праці. З 2002 року належав до Нового Союзу, а в 2004 році став його віцепрезидентом.

У 1994—2000 роках був послом Литви в Польщі. З 1996 по 2000 рік працював литовським послом у Румунії та Болгарії. 9 листопада 2000 року був призначений міністром закордонних справ в уряді Роландаса Паксаса. Зберіг свою посаду в двох послідовних кабінетах, якими керував Альгірдас Бразаускас (2001—2006). У 2001—2002 роках був головою Комітету міністрів Ради Європи. У 2004 році обраний до Сейму кандидатом від коаліції Литовської соціал-демократичної партії та Нового Союзу.

У січні 2005 року тижневик «Атгімімас» виявив, що політик став офіцером у запасі КДБ. За даними тижневика, його було переведено до резерву КДБ після обов'язкової військової служби в 1981 році, а через рік він брав участь у навчаннях, організованих КДБ. Антанас Валіоніс не спростував цієї інформації[5]..

У 2008 році пішов у відставку з парламентських виборів. 20 листопада 2008 року став послом Литви в Латвії. 31 травня 2011 року пішов у відставку[6] через дипломатичний скандал.

Залишився в Міністерстві закордонних справ як посол у справах спеціальних місій[7].

Нагороди

  • орден князя Ярослава Мудрого III ступеня (Україна, 2006) — за вагомий особистий внесок у розвиток міжнародного співробітництва, зміцнення авторитету та позитивного іміджу України у світі, популяризацію її історичних і сучасних надбань[8];

Примітки

  1. Munzinger Personen
  2. https://nauka-polska.pl/#/profile/research?id=82424
  3. https://www.lrs.lt/docs3/kad5/w5_istorija.show5-p_r=786&p_k=1.html
  4. У Литві подав у відставку міністр закордонних справ Антанас Вальоніс, один із керівників партії соціал-лібералів “Новий союз”. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 26 листопада 2020.
  5. Joanna Hyndle, Miryna Kutysz: Kraje bałtyckie. W: Anna Łabuszewska (red.): Problem lustracji w Europie Środkowej i krajach bałtyckich. Warszawa: Ośrodek Studiów Wschodnich, wrzesień 2005, ss. 39–40, seria: Raport OSW. 
  6. Lelde Petrāne (1 червня 2011). Lietuvas vēstnieks Latvijā saistībā ar izteikumiem par Zatleru atkāpjas no amata (латис.). db.lv. Процитовано 10 серпня 2013.
  7. Lietuvos Respublikos Užsienio reikalų ministerija (лит.). urm.lt. Процитовано 10 серпня 2013.
  8. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №698/2006. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya