Виникнувши на Півдні Європи у 16 столітті, протягом близько двохсот років після відродження наукового розтину людини, що зник після часів Античної Греції, анатомічні театри були тимчасовими спорудами, допоки не була встановлена перша постійна будівля у Саламанці на початку 1550-их років, а опісля у інших іспанських містах в наступні десятиліття, зокрема у Падуї1584 року.
Указом імператора Миколи I 9 травня 1840 року було вирішено, що Віленська медико-хірургічна академія увійде до складу Університету св. Володимира у якості медичного факультету. Першою будівлею, що була спеціально зведена для потреб новоствореного факультету, був зведений Анатомікум, відкритий 25 жовтня (за старим стилем) 1853 року. Для зберігання трупів, необхідних для проведення занять, використовували льодовник. У 1904–1907 рр. було побудовано нове бетонне сховище з механічними, а згодом електричними ліфтами, блоками для перекладання трупів, рейками для транспортувального візка. Кімната сховища знаходилася у великій підземній залі, яку заповнювали кригою, що не танула до пізньої осені. В Київському анатомічному театрі було здійснено багато відкриттів світового рівня. Наприклад, засновником кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії Петром Перемежком (1833–1893), на результатах власних досліджень росту хвоста личинки тритона, проведених у Анатомічному театрі в Києві, у 1878 році відкрив непрямий поділ тваринних клітин (мітоз).[1]
↑В. П. Шипулін, В. Д. Догузов. 160 років Анатомічному театру Університету св. Володимира. Scientific Journal of the Ministry of Health of Ukraine № 2 (3) 2013.
Література
Das anatomische Theater, Gottfried Richter, Ebering, Berlin, 1936. (нім.)
«La construcción de un anfiteatro anatómico en Barcelona en el siglo XVII», Antonio Cardoner, Medicina Clínica, no 37(5), 1962. (ісп.)
«Matters of Life and Death: The Social and Cultural Conditions of the Rise of Anatomical Theatres, with Special Reference to Seventeenth Century Holland», Jan C.C. Rupp, History of Science, no 28, 1990. (англ.)
«The Anatomical Theatre», Mary G. Winkler, Literature and Medicine, no 12, 1993. (англ.)
«L'Aula d'Anatomies i la Casa de les Comèdies: dos establiments vinculats a l'Hospital de la Santa Creu (segle XVII)», Antònia M. Perelló, Barcelona. Quaderns d'Història, no 1, 1995. (кат.)
«Du collège Saint-Côme au temple d'Esculape: un monument royal dédié à l'art et science de chirurgie», Pierre-Louis Laget, dans: Paris, capitale des arts sous Louis XV, Daniel Rabreau (dir.), William Blake and Co, Bordeaux, 1997. (фр.)
«L'amphithéâtre d'anatomie de la communauté des chirurgiens de Paris sis rue des Cordeliers», Pierre-Louis Laget, Bulletin monumental, tome 156, no 4, 1998. (фр.)
«A History of Anatomy Theaters in Sixteenth Century Padua», Cynthia Klestinec, Journal of the History of Medecine and Allied Sciences, no 59, 2004. (англ.)
«Le projet de création, à Paris, d'un institut d'anatomie pour y regrouper toutes les dissections», Pierre-Louis Laget, Paris et Île-de-France. Mémoires publiés par la fédération des sociétés historiques et archéologiques de Paris et de l’Île-de-France, tome 56, 2005. (фр.)
