Анджей Фредро (галицький каштелян)

Анджей Фредро
Andrzej Fredro
Псевдо	Анджей Фредро з Плешевич, Чишок, Любіня, Ляцького
Помер	до липня 1477
Підданство	Королівство Польське
Діяльність	урядник, магнат
Посада	подільські воєводи і галицький каштелян[d]
Рід	Фредро
Батько	Фредро з Плешевичів
Родичі	Міхал «Мужило» Бучацький (тесть)
У шлюбі з	Катажина Бучацька

Анджей Фредро гербу Бонча (також Гінджих,^[1] Фридро, Фрідро, Фредрович;^[2] з Плешевичів, Чишок, Любіня, Ляцького, пол. Andrzej Fredro, пом. до липня 1477^[1][2]) — польський шляхтич, магнат, урядник Королівства Польського (Яґеллонів).

Шляхтич з Руського воєводства.^[2] Адам Бонецький стверджував, що він і Фридруш — діти від першого шлюбу батька (Фрідро (Фредро) з Плешевичів) з Бибельською (пом. до 1441), разом з яким згадані в Перемиських актах у 1437 році.^[3] Також він мав зведених братів (Анджей (або Індрих, Гінджих,^[1] Інджик, Генрик^[3]), Ян, Якуб, сини другої дружини батька — Дороти Лігензянки, доньки ленчицького воєводи^[3]). Сестрами або доньками когось з синів батька були Зофія, дружина Пйотра Блюдницького, і Катажина, дружина Якуба Копичинського, які у 1497 році уклали угоду з братом Яном.^[3] У 1441 році між ним, братом Фридрушом та Бибельськими був проведений поділ спадку матері. Вони з братом посіли Чишки, Сяночани та половину Клокович.

Діяльність припала на 2-у роловину XV ст., до 1477 року. У джерелах згадується в записах Галицького гродського суду (зокрема, 10 листопада 1466^[4] найчастіше — разом з батьком (в основному в актах судових процесів у Перемишлі). Перейняв від батька значні діловитість, кляузність.

Мав тісні стосунки з королівським двором, завдяки королівській підтримці та одруженню з представницею роду (дому) Бучацьких Катажиною значно збільшив свої володіння. Завдяки шлюбу став власником частини маєтностей Бучацьких (зокрема, міста та замку Михальче, багатьох сіл). З цього приводу вибухнули чисельні «ґвалтовні» суперечки і процеси. Закінчились 1474 року компромісом: Анджей Фредро (старший) втримався дожиттєвим посідачем тих маєтків. Скуповував, заставляв те, що вдавалось. Його матеріяльним підґрунтям були набуті в 1436 році копальні у Краківці, спадкові маєтки батька. Про певну заможність свідчить купівля ним 1462 року двох невільників. Після смерти батька часто брав участь у судових процесах разом із братом Яном.

У 1460—1462 роках разом із «неподільними» братами Генриком, Яном і Якубом мав процеси проти Яна з Балиць.^[1]

Посади: 1461 року був кам'янецьким старостою, у 1463 році згаданий як щирецький суддя, з 1464^[1] (або з другої половини 1466^[2]) по 1471 роки згадується як галицький каштелян, в 1473—1476 роках був старостою генеральним та воєводою подільським.

У липні 1477 року вже не жив (Катажина з Бучацьких була вдовою).

Дружина — Катажина з Бучацьких (дочка подільського воєводи Міхала «Мужила» Бучацького^[1][2][5]). Одружились не пізніше 1445 року. У липні 1477 рока вона не хотіла допустити да маєтностей його братів Генджиха з Новоседльців та Яна з Плешевичів. Їх донька Анна (певне, єдина) стала дружиною Федька (Фелікса) з Кутища — галицького земського судді^[1].

• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — Т. 5. — S. 313—314. (пол.)
• Garbacik Józ. Fredro (Frydro, Fridro, Fredrowicz) Andrzej, z Pleszewic, Czeszek, Lubinia i Lackiego (Laczskie) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — Т. VII/2, zeszyt 32. — S. 113. (пол.)
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 7 червня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — Т. 2. — S. 167—171. (пол.)

• Andrzej Hindrzych Fredro z Pleszowic h. Bończa (ID: 5.814.7) [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)