Андор Лілієнталь

Андор Лілієнталь
Оригінал імені	угор. Lilienthal Andor
Країна	Угорщина
Народження	5 травня 1911(1911-05-05) Москва
Смерть	8 травня 2010(2010-05-08) (99 років) Будапешт
Поховання	Єврейське кладовище на вулиці Козмиd
Титул	майстер спорту (1948) міжнародний гросмейстер (1950)
Піковий рейтинг	2710 (1934)[1]
Нагороди та відзнаки

Андор (Андре) Лілієнта́ль (угор. Lilienthal Andor, рос. Андор (Андрэ) Арнольдович Лилиенталь; * 5 травня 1911, Москва — † 8 травня 2010, Будапешт) — угорський і радянський шахіст. Міжнародний гросмейстер (1950). Чемпіон Москви 1940. Чемпіон СРСР 1940 (поділив 1-2-е місця з Ігорем Бондаревським). Майстер спорту СРСР (1948).

Народився 1911 року в Москві. У 2-річному віці мати з Андре і його сестрою переїхала до Будапешта. В шахи почав грати в 16 років. У пошуках роботи жив у Відні, Берліні, Парижі, де також шукав партнерів для гри в шахи, брав участь в сеансах одночасної гри з відомими майстрами. У паризькій кав'ярні «Режанс», наприклад, грав з Ароном Німцовичем та Александром Алехіним.

З 1930 року брав участь у міжнародних турнірах у Франції та закордоном. Дебютною перемогою на найвищому рівні стало перше місце на турнірі в Штубнянске Тепліце (Чехословаччина, 1930), де гравець набрав 9 очок з 12 і випередив таких відомих шахістів, як Вася Пірц, Сало Флор, Ксавери Тартаковер і Ґідеон Штальберґ. Деякі виступи в інших турнірах:

• Гастінґс (1933/34) — 2-3-є місце (поділив з Алехіним)
• Уйпешт (1934) — 1-е
• Будапешт (1934) — 2-3-є
• Барселона (1934) — 1-3-є
• Гастінґс (1934/35) — 5-6-е
• Москва (1935) — 8-10-е
• Іваново (1944) — 3-4-е
• Пярну (1947) — 3-є
• Сальтшобаден, міжзональний турнір (1948) — 5-е місце

У складі збірної Угорщини брав участь у шахових олімпіадах 1930-х років.

Після II-го Московського міжнародного турніру (1935) залишився жити у Радянському Союзі. 1939 року отримав радянське громадянство. Чемпіон Москви 1940, чемпіон СРСР 1940 року (поділив 1-2-е місця з Ігорем Бондаревським).

1950 року, після переїзду до Москви Тиграна Петросяна, став тренером майбутнього чемпіона світу. Був у складі команди СРСР у міжнародних зустрічах СРСР—США, СРСР—Велика Британія, грав за команду Москви в матчах Москва—Прага і Москва—Будапешт. Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1957).

У його грі відзначали хорошу інтуїцію, оригінальні стратегічні задуми та несподівані комбінації.

З 1976 року жив в Угорщині. Після смерті Василя Смислова у березні 2010 року був єдиним міжнародним гросмейстером, який жив ще з часу отримання звання 1950 року. Помер 8 травня 2010 року в Будапешті.

Зміни рейтингу Ело^[2]

На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андор Лілієнталь

• Партії на 365chess.com [Архівовано 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• Шахматный словарь. — Москва: Физкультура и спорт, 1964. — С. 273—274^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Лилиенталь А. Жизнь — шахматам. — Москва: Физкультура и спорт, 1969
• Шахматы: Энциклопедический словарь. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 205