Андреа Ікарді

Андреа Ікарді
Андреа Ікарді у складі «Лаціо»
Особисті дані
Народження	14 червня 1963(1963-06-14) (62 роки)
	Мілан, Італія
Зріст	171 см
Вага	72 кг
Громадянство	Італія
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
	«Мілан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1980–1986 «Мілан» 117 (5) 1986–1988 «Аталанта» 56 (0) 1988–1990 «Лаціо» 53 (0) 1990–1993 «Верона» 78 (0) 1993–1994 «Марконі Сталліонс» 6 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1981 Італія U-20  ? (?) 1983–1984 Італія U-21 9 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1994–1995 «Марконі Сталліонс» 1995–1998 «Мілан» (мол.) 1998–1999 «Монца» (юнаки) 2001–2003 «Алессандрія» (юнаки) 2003–2004 «Дертона» 2004–2005 «Вогера»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Андреа Ікарді (італ. Andrea Icardi, нар. 14 червня 1963, Мілан) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Мілан», «Лаціо» та «Верону», а також молодіжну збірну Італії.

Народився 14 червня 1963 року в місті Мілан. Вихованець футбольної школи клубу «Мілан». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1980 року в основній команді того ж клубу, в якій провів шість сезонів, взявши участь у 117 матчах чемпіонату. Два з шести сезонів клуб провів у Серії В (один через корупційний скандал в італійському футболі 1980 року, інший — через виліт), завдяки перемозі у якій отримав право зіграти у Кубку Мітропи, турнірі для команд переможців других дивізіонів, який і виграв 1983 року.

Влітку 1986 року перейшов в «Аталанту» в рамках трансферу Роберто Донадоні в зворотному напрямку^[1], де провів два сезони, у першому з яких вилетів з Серії А, а у наступному повернувся назад.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Лаціо», до складу якого приєднався 1988 року. Відіграв за «біло-блакитних» наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Лаціо», був основним гравцем команди.

Влітку 1990 року уклав контракт з «Вероною», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Верони» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і 1991 року допоміг команді вийти до Серії А, втім наступного року вона з неї вилетіла.

Завершив ігрову кар'єру у австралійській команді «Марконі Сталліонс», за яку виступав протягом сезону 1993/94 років^[2].

Виступав у складі юнацької збірної Італії (U-20), з якою був учасником молодіжного чемпіонату світу 1981 року у ФРН, де італійці не вийшли з групи.

Протягом 1983—1984 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, ставши півфіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1984 року. Всього на молодіжному рівні зіграв у 9 офіційних матчах.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1994 року, очоливши тренерський штаб «Марконі Сталліонс».

1995 року повернувся до Італії і очолював юнацькі команди «Мілану», «Монци» та «Алессандрії».

З 2003 року очолював аматорські італійські команди «Дертона» та «Вогера», а 2007 року став директором футбольної академії «Мілану» в Австралії, що базується в Сіднеї^[3].

• Володар Кубка Мітропи (1):

«Мілан»: 1981–82

• Elio Corbani, Pietro Serina, Cent'anni di Atalanta - Vol 2, Bergamo, Sesaab, 2007, ISBN 978-88-903088-0-2.

• Андреа Ікарді на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. (італ.)